Как правительство собирается свести в могилу образование, науку и медицину

Зараз важко сказати, скільки грошей потрібно на боротьбу з пандемією та наскільки великою буде діра у державному бюджеті України, що утвориться через карантин та стрімке падіння економічної активності.

На жаль, ні уряд, ні президент досі не представили розрахунків і чогось бодай схожого на стратегію, державну політику чи план дій. Наразі ми маємо лише озвучений урядом намір створити стабілізаційний фонд для боротьби з епідемією та скоротити видатки деяких міністерств.

Читайте також - Зростання дефіциту до 8%: проект змін до держбюджету від Кабміну. Інфографіка

Відтак, незрозуміло, на скільки саме необхідно скорочувати державні видатки та де шукати кошти на боротьбу з коронавірусом. За таких умов, секвестр бюджету, або скорочення "непершочергових" видатків, неуникно буде безсистемним.

Однак план змін, який сьогодні представили, виглядає не просто хаотичним. Це схоже на акт добивання - ось вам, крім пандемії та економічної кризи, ще й удар під дих освіті та науці.

Скорочення бюджету, яке запропонував нині український уряд, передбачає урізання видатків на освіту і науку на 7 млрд гривень. Це 6,5 % від запланованого у загальному фонді освітнього бюджету на 2020 рік. Влада пропонує скоротити видатки по 26 бюджетним програмам. Зокрема, хочуть повністю або майже повністю забрати фінансування з 14 програм. 

Серед них є ключові для існування і розвитку української освіти і науки. Насамперед - субвенція на підготовку до наступного року Нової української школи. Це 1,42 млрд грн на сучасні меблі, навчальне приладдя, інтерактивні дошки та комп’ютери, а головне - на перепідготовку вчителів. 

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Повністю скасувати видатки на підготовку третього року Нової української школи означає не лише суттєво погіршити умови, в яких навчатимуться майбутні першокласники порівняно з учнями попередніх років, але й підірвати віру у шкільну реформу з боку батьків та освітян. І цим поставити її під загрозу в цілому.

Також уряд хоче відмовитися від широко анонсованої у кінці минулого року доплати молодим вчителям - 1,553 млрд грн, по 10 тис грн, які мали отримати у 2020 році вчителі, котрі працюють менше 10 років. 

Під час дискусій навколо проекту закону "Про повну загальну середню освіту", ми місяцями ламали списи навколо реформи вчительських зарплат. Я переконувала, що необхідно відмовитися від успадкованої з радянських часів моделі "маленька ставка + десятки надбавок", оскільки ця модель, окрім надмірної регуляції роботи вчителя та створення хибних стимулів, ще й ставить під загрозу фінансову безпеку освітян. Адже надбавки можна не виплатити, якщо грошей немає, а от великий оклад гарантований, що б не сталося.

Однак монобільшість зберегла стару систему, пообіцявши з часом її змінити. Намір вилучити з бюджету доплату для молодих вчителів - дуже сумна, але наочна ілюстрація до тієї дискусії. Якби ці гроші були в загальному фонді оплати праці, вони б лишились і пішли на зарплати педагогам. А так - скоріше за все, просто зникнуть.

Пропонується також вилучити з бюджету видатки на обладнання та ремонти для опорних шкіл - 1,5 млрд грн на навчальне обладнання та капітальні ремонти шкіл. Причому, якщо по багатьох бюджетних програмах обгрунтуванням для скорочень стало те, що уряд досі не розробив механізмів розподілу коштів, то по цій програмі МОН ще у середині березня завершив подачу заявок на участь.

Читайте також - Карантином по культурі: влада намагається врятувати економіку. Але якою ціною

З програми на створення сучасних центрів професійної освіти також вийняли 259 млн грн фінансування. Профтехи, напевно, найбільше потерпають від браку ресурсів на оновлення матеріальної бази і водночас найбільше її потребують. Врешті, якщо принаймні частину фахівців у вищій школі можна готувати з мінімумом обладнання, то профтех без цих грошей продовжить вмирати.

Вищій освіті та науці теж дісталося.

Точніше - не дісталося. Уряд планує фактично знищити Фонд розвитку закладів вищої освіти, забравши у нього 250 млн грн, - програму, з якої планувалося закупити обладнання та зробити ремонти у вишах, аби вища освіта мала бодай шанс на підвищення якості. Без цих грошей студенти інженерних, ветеринарних, медичних, природничо-наукових спеціальностей і далі навчатимуться з крейдою, дошкою та підручником, а також обладнанням радянських часів. 

Також йде під ніж підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень в університетах (400 млн грн) і видатки Наукового фонду досліджень, який мав видавати гранти науковцям на конкурсній основі - мінус 500 млн грн. Можливо, якісь з цих досліджень призвели б до виготовлення ліків від COVID-19… Загалом видатки на науку пропонують скоротити більш ніж на 1 мільярд гривень.

Ріжуть статтю видатків, з якої мали платити за розробку та придбання електронних підручників. Як показує карантин, дистанційна освіта у нас і так здійснюється без якоїсь систематичної підтримки з боку держави -  силами шкіл та батьків. А зрізати фінансування Електронної освітньої платформи та електронних підручників - це розписатися у тому, що і в майбутньому вона не потрібна.

Читайте також - Новій українській школі більше не бути? Бюджет потрібно скорочувати. Але не такою ціною

Але особливо дивно бачити, що комусь в умовах епідемії спадає на думку урізати видатки на підвищення кваліфікації лікарів! Проектом змін до бюджету пропонується повністю прибрати усі кошти з бюджетної програми "Загальнодержавні заклади та заходи у сфері медичної освіти". 

Цією програмою передбачалось фінансування безперервного професійного розвитку лікарів, державне фінансування інтернатури та кошти на проведення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) для студентів медичних університетів. Необхідні кроки, щоб гарантувати якість підготовки лікарів.

ЄДКІ мав гарантувати, що кожна людина, яка отримає університетський диплом лікаря, дійсно має всі необхідні теоретичні та практичні знання і навички. Втім, взимку МОЗ вирішив виключити з ЄДКІ міжнародний іспит, запроваджений, аби компенсувати недоліки чинної системи перевірки кваліфікації студентів-медиків.

Інтернатура - це ключовий елемент практичної підготовки лікарів після університету. Стара система розподілу місць на інтернатуру була тотально корумпованою та неефективною, та й сама програма підготовки мала хиби, насамперед брак часу та можливостей для безпосередньої взаємодії з пацієнтами.

Читайте також - Коронавірус і українська школа: як будуть далі вчитися ваші діти. Три сценарії

Концептуально та навіть нормативно цей складник реформи медичної освіти був готовий ще за позаминулого уряду, улітку 2019. Однак необхідні документи лежали в МОЗ, чекаючи на підпис спочатку Зоряни Скалецької, а тепер - пана Ємця.

Аналогічна ситуація і з фінансуванням безперервної професійної освіти лікарів. За нової системи гроші мали йти за лікарем, аби підвищення кваліфікації було дієвим та відповідало запитам лікарів. Я точно знаю, що порядок використання коштів був зроблений ще за минулого уряду, але його не встигли винести на кабмін.

Врешті, тотальне урізання бюджетних видатків - це завжди боляче, і щодо кожної зі сфер знайдуться ті, хто вважатиме, що саме тут видатки різати у жодному разі не можна. Однак якщо поставити під загрозу реформу школи, вищої освіти та науки, це вдарить не лише по освітянах та учнях зі студентами.

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

Ці галузі останні кілька років вперше за часів незалежності почали отримувати хоча б якісь гроші на капітальні видатки - обладнання, ремонти, техніку. Але що ще важливіше - вперше системні реформи почали підкріплюватися грошима. 

Якщо забрати ці гроші - ми втратимо не лише можливість навчатися у кращих умовах. Кожен рік гальмування з реформою освіти та науки - це покоління дітей, які не отримають навичок ХХІ століття, і замість будувати свою справу тут, вдома - поїдуть на низькокваліфіковану роботу за кордон.

Кожен рік, у який ми не реформуємо науку та не вливаємо у неї кошти, - це сотні вчених, які не хочуть більше отримувати зарплату касира у супермаркеті і працювати у неопалюваних приміщеннях без обладнання, і емігрують. Наша система освіти та науки у критичному стані. Хто знає, чи багато їй треба, щоб розвалитися остаточно, і хто знає, чи не стане цей секвестр останнім ударом.