Верховна Рада прийняла законопроєкт №3279-д про зміни в бюджеті-2020 у зв'язку з кризою, викликаною коронавірусною інфекцією. Варіант поправок до держбюджету, розроблений урядом, пропонує боротися з епідемією коронавірусу коштом видатків на місцеве самоврядування, культуру, освіту, науку. При цьому фактично нічого не втрачають силові структури та чиновники, а деякі з них навіть доотримують фінансування. Такий підхід є недалекоглядним та несправедливим. Держава ― це не поліцейський та чиновник, держава ― це культура. 

Читайте також - Бюджет є, а грошей - немає. Як Кабмін змінив головний фінансовий план. Розбір

Державний бюджет 2020 року прийняли у грудні 2019 року. Ще до початку епідемії коронавірусу було зрозуміло, що його доведеться переглядати. Від початку 2020 року влада щомісяця провалювала виконання дохідної частини. У січні просідання становило 21,5% від плану, у лютому ― 4,7%, а березень закріпив невтішну тенденцію з показником 10,4%. Загалом недобір держбюджету за січень-березень становить 27,6 млрд грн, або 11,6% від плану. 

Пандемія коронавірусу посилила негативні тенденції та зробила внесення змін до бюджету незворотнім. Необхідно проводити не лише секвестр (тобто скорочення), а й збільшувати дефіцит та перерозподіляти видатки та пріоритетність. Ось в цьому питанні й виник конфлікт підходів. 

26 березня я опублікував перший варіант пропозицій змін до бюджету, які розробив уряд. Бачення Кабінету міністрів було досить простим: своя сорочка ближча до тіла. Планувалось урізати фактично всі кошти у місцевого самоврядування, аграріїв, інфраструктурних проєктів, культури, освіти, науки, ветеранів. Натомість, фактично без змін залишали бюджети силових структур, органів влади, антикорупційних органів та суддівського корпусу. 

Публікація цього "драконівського" проєкту змін до бюджету викликала значний резонанс. Лише завдяки розголосу, уряд почав вносити правки. Цей факт підтвердив у своєму зверненні Зеленський. 

Несправедливий і незбалансований принцип перерозподілу коштів залишився навіть в редагованому варіанті. Пропозиція Кабміну була неприйнятною. Голосування за законопроєкт провалили на позачерговому засіданні Верховної Ради 30 березня ― назбиралось лише 223 голоси.

8 квітня Кабмін направив доопрацьований варіант до Верховної Ради. Саме його розглядатли на повторному першому читанні. Останній варіант бюджету лише частково враховував принципові зауваження, а базово залишився таким самим. 

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

Як і раніше, фактично без втрат залишилися видатки на силові структури, органи державної влади, наглядові ради, а деякі з них навіть наростили свої бюджети. Наприклад, у порівнянні з минулою редакцією правок, фінансування Офісу Президента збільшили на 7 млн грн, судовій системі додали 1 млрд грн. Взагалі незрозуміло чому збільшили видатки на антикорупціонерів ― САП, ДБР, НАЗК.

Натомість, інші статті, зокрема місцеве самоврядування, освіта, наука, культура, зазнали втрат. Лише частково повернули кошти для Державного фонду регіонального розвитку, Українському культурному фонду, Інституту книги, Міністерству молоді та спорту, Національній академії наук, школі та на патріотичне кіно. При чому, зробили це коштом аграріїв, у яких відібрали 1,5 млрд видатків на підтримку сільгоспвиробників.

Критикуючи ― пропонуй. Ми, разом з депутатами Вікторією Сюмар та Іриною Фріз, подали єдиний альтернативний варіант змін до бюджету. У чому полягає принципова відмінність від кабмінівського?  

Все просто. При збереженні необхідних коштів для боротьби з коронавірусом, ми пропонуємо скоротити витрати на чиновників, силовиків (окрім ЗСУ) та залишити видатки на місцеве самоврядування, культуру, науку та освіту. 

Якщо детальніше, то в нашому проєкті, ми урізаємо 348,3 млн грн на апарат Верховної Ради, 310,9 млн грн – на обслуговування Офісу Президента, 1 126 млн грн – на Офіс Генерального прокурора, 7 млрд грн – на Міністерство внутрішніх справ України, 314 млн грн – на Національне антикорупційне бюро України. Натомість, повністю зберігаємо фінансування місцевого самоврядування, освіти, науки та культури. Зокрема, не скорочуємо видатки на Державний фонд регіонального розвитку, Український культурний фонд, Інститут книги, Держкіно, Інститут національної пам’яті, програми підтримки науки, ветеранів, субвенції місцевим бюджетам та на проведення місцевих виборів. 

Читайте також - Гривня йде на поправку? Що з курсом: прогноз до 17 квітня

Чому Кабмін не погодився врахувати наші правки у свій проєкт? 

Все полягає у різниці підходів. Прем’єр називає розроблені урядом зміни "бюджетом надзвичайної ситуації". На його думку, для боротьби з епідемією варто пожертвувати усіма "незрозумілими" сферами. Освіта, наука, культура – не першочергові потреби. Проте, це не так. 

Державі потрібно мислити стратегічно, а не тактично. Країна вийде з карантину і опиниться у світі, в якому розпочалася глобальна рецесія. Традиційні галузі економіки занепадатимуть, зокрема промисловість, що є вбивчим для нашого експортного потенціалу. 

Що робити? 

Ми не маємо можливості дати $2 трлн на підтримку економіки, як США. Проте ми можемо підтримати тих, хто створює додану вартість. В перспективі, лише інвестиції у сферу культури, освіти та науки дадуть Україні поштовх до розвитку в нових економічних реаліях світу. 

Інформаційна, розважальна сфери, наукоємні індустрії та сфера послуг при належних умовах здатні генерувати продукт з невеликими стартовими вкладеннями. Основним ресурсом для них є людський капітал. Своєю чергою ці індустрії стимулюватимуть споживання матеріальних ресурсів, а отже і їх виробництво.  

Економіка отримає імпульс до розвитку та створення нових робочих місць. Разом з тим, прогнозується здешевлення традиційних для нас товарів експорту (наприклад, металів). Компетенції та розробки стануть тим, з чим ми вийдемо на міжнародні ринки. В нових реаліях, ми не зможемо бути країною, що продає банани. Ми повинні продавати ідею банана. 

Аналогічно і з підтримкою місцевого самоврядування.

Читайте також - Над Україною нависла примара дефолту. Турборежим змінився турбореверсом

Реформа децентралізації показала хороші результати. Зараз місцева влада діє значно ефективніше, ніж центральна. В умовах, коли держава лишила регіони напризволяще, на місцях змогли скоординуватися, залучити бізнеси, волонтерів та забезпечити себе необхідним для протидії поширенню коронавірусу. 

Таким чином, видатки на підтримку місцевого самоврядування ― це інвестиція у те, щоб розвантажити занадто централізований державний апарат і отримати опору у вигляді спроможних громад.

Місцева влада здатна зорганізувати велику кількість інфраструктурних проєктів. Вони є трудомісткими, а тому дають великій кількості людей робочі місця. Держава не зможе ефективно покрити таку кількість організаційної роботи. При цьому, вкладаючи у великі державні проєкти, завжди є ризик регіональної диспропорції. Тому важливо вже зараз підтримувати ті громади, які цього потребують.

Натомість, що нам дадуть видатки на силовиків і чиновників? 

Максимум, це розв'язати якісь короткострокові задачі. Але не зникає ризик посилення поліцейського контролю і наростання авторитарних замашок влади. Роздутий чиновницький апарат не спрямований на те, щоб виробляти продукт. Він завжди націлений на те, щоб консервувати існуючий стан справ. Країну творять не чиновники та поліцейські. Країну творить культура.

Отже, з точки зору економіки, абсолютна дурість вкладати обмежені кошти в те, що не буде приносити у майбутньому доданої вартості. 

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
госбюджеталексей гончаренкобюджет 2020секвестр бюджета