Простою мовою про цінні папери. Сукук: міст до ісламської фінансової системи
Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net

Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) спільно з LIGA.net підготувала серію публікацій, щоб просто та доступно пояснити суть і специфіку фінансових інструментів та механізмів їх використання.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

У попередній публікації ми розглянули особові інвестиційні рахунки та перспективи їх запровадження в Україні. В цій публікації ми переходимо до іншого інструменту, який може стати додатковим каналом залучення коштів від країн, які дотримуються шаріату, – сукук.

Передумови появи

Неспинний розвиток світового фінансового ринку та постійна асиметрія національних фінансових систем (наприклад, різні ставки оподаткування, відмінності у валютному контролю та регуляторних вимогах, стабільність валюти тощо) є передумовою для міжнародного руху капіталу.

Для створення "мосту" між різними фінансовими системами здебільшого створюють нові фінансові інструменти чи навіть цілі конструкції, які дозволяють трансформувати грошові потоки так, щоб задовольнити вимоги обох сторін (донора та реципієнта капіталу).

Сьогодні ми розповімо про один незвичайний для наших ринків капіталу інструмент, який називається "сукук" (інколи "ісламська облігація").

Особливості ісламської фінансової системи базуються на релігійному законі (шаріаті), який забороняє надавати кошти під проценти, а також проводити фінансові спекуляції. Ці основні принципи й обумовили те, що використання традиційних і звичних для нас інструментів боргового фінансування є неможливим.

Що ж таке сукук?

Сукук – це ісламський фінансовий інструмент (сертифікат участі), який є своєрідним перевтіленням облігації, до якої ми так звикли. Сукук здобули свою популярність наприкінці минулого століття у Малайзії, де і відбувся їх перший випуск.

Перспективність цього інструменту неважко оцінити через призму ємкості його ринку – згідно з даними Ради з ісламських фінансових послуг (англ. The Islamic Financial Services Board, IFSB), у 2021 році загальний обсяг сукук в обігу склав понад $700 млрд. Іншими словами, цей інструмент має великий потенціал з погляду залучення капіталу вітчизняними компаніями.

Які бувають сукук та приклади їх використання

Незалежно від конкретного типу сукук, всі вони мають такі спільні риси:

  • відносини між сторонами сукук мають бути партнерськими;
  • має бути визначеність відносно предмету партнерства;
  • гроші не можуть виникати з грошей (гроші не можуть бути самим товаром);
  • доходи мають виникати від інвестицій чи торгівлі;
  • доходи не мають бути випадковими;
  • використовується спеціальна проєктна компанія (емітент сукук).

Відповідно до стандартів Організації бухгалтерського обліку та аудиту ісламських фінансових установ (англ. Accounting and Auditing Organization for Islamic Financial Institutions, AAOIFI), існує 14 типів сукук, серед яких найбільш розповсюдженим (понад половини всіх випусків) є сукук-мурабаха.

В основі сукук-мурабаха (Sukuk al-Murabaha) знаходиться контракт мурабаха, який є еквівалентом зрозумілого для нас товарного кредиту. Працює це наступним чином: створюється спеціальна проєктна компанія, яка випускатиме сукук. За отримані кошти від розміщення сукук купується певний актив (нерухомість, обладнання, корпоративні права тощо), який продається іншій стороні з маржею на виплат.

Тепер проаналізуймо, що відбулося в межах наведеного прикладу:

  • позичальник отримав не кошти в борг, а одразу актив, який він хотів придбати;
  • емітент сукук отримає не відсотковий дохід за користування коштами, а дохід від продажу активу, який визначено заздалегідь (ціна контракту);
  • розстрочення платежів за контрактом уособлює графік погашення заборгованості;
  • безпосередньо інвестор отримає дивіденди від торгової діяльності емітента.

Таким чином всі сторони досягли своєї мети й водночас не порушені вимоги шаріату.

Також заслуговує на увагу сукук-мудараба (Sukuk al-Mudaraba), за яким одна сторона (фінансовий партнер) надає капітал (кошти), а інша (керуючий партнер) – бізнес-ідею, людський ресурс тощо. Такий тип сукук підходить у випадках, коли немає одного конкретного активу, а йдеться про якийсь бізнес.

Розподіл прибутку відбувається на основі початкової домовленості, але зазвичай має співвідношення 90:10. Якщо ж бізнес-проєкт зазнає збитків, то кожна сторона ризикує у тій частині внеску, який вона здійснила: одна сторона – внесеними коштами, а інша – витраченими зусиллями.

Схожим на попередній тип сукук є сукук-мушарака (Sukuk al-Musharaka), який передбачає спільне фінансування та участь в управлінні обох сторін. Прибуток та збитки від таких проєктів розподіляються між сторонами пропорційно їх внескам.

Перший випуск сукук в Європі (у Саксонії-Ангальт – федеральна земля в Німеччині) відбувся у 2004 році у розмірі 100 млн євро у вигляді сукук-іджара (Sukuk al-Ijara), в основі яких є угода лізингу. Ці сукук мали таку структуру: Міністерство фінансів продало кілька будівель спеціальній проєктній компанії (створеній в Нідерландах) з їх зворотною орендою.

Це був перший успішний випадок випуску сукук не в мусульманській країні. На сьогодні лідером з випуску сукук в Європі є Велика Британія, що обумовлено щонайменше двома причинами: по-перше, ця держава  має тісний історичний та економічний зв'язок з країнами Перської затоки; по-друге, потужна фінансова інфраструктура Великої Британії забезпечила їй роль трансформатора грошових потоків – Лондонська фондова біржа є найбільшою біржею за обігом сукук в Європі.

Перспективи застосування сукук українськими компаніями

Ключовим фактором успішного залучення коштів з використанням сукук є розуміння обмежень саме у діяльності інвесторів та їх ставлення до фінансових спекуляцій.

З огляду на специфічність випуску цього інструменту, українським компаніям, які мають намір залучити кошти за допомогою сукук, доцільно будувати свої фінансові моделі транскордонними, тобто окремі учасники процесу мають перебувати у різних країнах. Водночас  українській стороні кошти надходитимуть у вигляді звичних інвестицій в статутний капітал компаній або в межах торгових операцій.

У цьому контексті особливої ролі для українських компаній набувають послуги інвестиційних фірм та радників, які здатні структурувати подібні угоди.

До речі, в Україні вже була спроба провести залучення коштів з використанням сукук. Так, у 2009 році планувався випуск сукук обсягом 500-600 млн євро з метою фінансування будівництва ділянки залізниці європейського зразка завдовжки 86 км від Львова до кордону з Польщею (проєкт "Євроколія").

З огляду на те що сума випуску сукук вимірюється щонайменше десятками мільйонів доларів (а для інвесторів з таких країн, як ОАЕ та Саудівська Аравія, сума випуску має бути не менше як $100 млн), цей інструмент може бути цікавим також малому та середньому бізнесу у випадку використання так званих компаній-накопичувачів. Такі компанії використовуються тоді, коли неможливо провести угоду в інтересах лише однієї компанії через занадто малий обсяг фінансування "в одні руки". Зазвичай  такими компаніями-накопичувачами виступають банки або інвестиційні фірми, які залучають кошти від свого імені, а вже потім розподіляють їх між різними проєктами малого та середнього бізнесу (це досить розповсюджена модель для фінансування проєктів в Казахстані).

Висновки

Сукук – ефективний та зрозумілий фінансовий інструмент для інвесторів з країн, що дотримуються шаріату, що обумовлено участю таких інвесторів у проєктній компанії, яка проводить інвестиційну або торгову діяльність. Для українських компаній, що мають потребу в капіталі для відновлення або розширення своєї діяльності, це додатковий інструмент на умовах партнерства, який дозволить диверсифікувати джерела фінансування.

Текст підготовлено НКЦПФР спеціально для LIGA.net