Ризики скасували зміни. Як скорочення облікової ставки вплинуло на кредити і депозити

Облікова ставка НБУ з липня знизилась з 25% до 16%. Однак середня ставка за кредитами для фізосіб за цей період знизилася лише на 0,8 пункту – з 22,8% до 22%. Середня ставка за депозитами – з 15,8% до 15%.

Банками, де ставка за депозитами для фізосіб строком на 12 місяців знизилась найсуттєвіше, є Мотор-Банк – з 18,5% до 13%, Сенс Банк, Радабанк – з 16% до 14,5%, Ідея Банк – з 17,33% до 15,75%, О.Bank – з 17% до 15,75%.

Серед банків, у яких зміна облікової ставки взагалі не позначилася на річній ставці на депозитах – Банк Львів, Полтава Банк – 16%, Міжнародний Інвестиційний Банк – 15,5%, Універсал Банк і monobank – 15%, Альянс Банк – 14%, Ощадбанк – 13,25%.

Наразі найбільші відсоткові ставки за депозитами строком 12 місяців українцям пропонують Агропросперіс Банк – 17,25%, Акордбанк – 17%, Кристалбанк – 16,75%.

Більші ставки банки пропонують на коротші депозити. Скажімо, розмістити депозит строком на 3 місяці під максимальні 19% можна в Акордбанку, Ідея Банку, О.Bank, Радабанку.

Конкретно визначити банки із найнижчими відсотковими ставками за кредитами складно. Тут у самих банках відсоток залежить від цілі, на яку береться кредит, того, який це кредит за рахунком (зазвичай, на перший кредит відсоткові ставки нижчі), фінансового стану позичальника, його кредитної історії тощо.

Слабку сприйнятливість банківських ставок до зниження ставки НБУ багато хто намагається пояснити тим, що зазвичай між діями регулятора та їх впливом на економіку є тимчасовий лаг у 6-12 місяців.

Однак у коментарі LIGA.net фінансовий аналітик Максим Орищак зауважує: "Банківський сектор – це аванпост економіки, і дії регулятора, тим більше такі потужні, як зниження відсоткової ставки на 9 відсоткових пунктів, відіграються банками набагато швидше. Протягом 1-3 місяців".

Однією з ймовірних причин повільного зменшення ставок за банківськими продуктами, за словами аналітика, може бути невпевненість сектору у стійкості політики НБУ.

"Річна інфляція в Україні у жовтні досягла 5,3%, але якщо виходити з форвардного індикатора на рік уперед, то її рівень буде близько 10%, а, можливо, й вище", – зазначає він.

Орищак вважає, що за поточного рівня процентної ставки НБУ в 16% це дає регулятору дуже незначний простір для подальшого зниження. Якщо 14 грудня (день чергового засідання правління НБУ з монетарної політики) регулятор знизить ставку до 14-15%, то це може бути останній крок вниз. Отже, банкам немає сенсу поспішати з подальшим зменшенням ставок за своїми продуктами.

Зазначимо, згідно з повідомленням регулятора, члени Комітету з монетарної політики Національного банку очікують на зниження в грудні облікової ставки. Більшість – на 1 відсотковий пункт, до 15%. Деякі – на 2 пункти, до 14%.

Не на користь зниження ставок за банківськими продуктами говорить і борговий ринок. Ставки за однорічними держоблігаціями України в гривнях перебувають зараз на рівні 27,74%. Ставки за однорічними держоблігаціями США в доларах – на позначці 5,25%.

"Розрив у 22,49 пункту говорить про високі девальваційні ризики гривні. Цей ризик також враховується і банками у ставках за кредитами та депозитами", – зазначає Орищак.

Аналітик також звертає увагу на структуру депозитних ставок. У нормальній ситуації, за його словами, довгострокові відсоткові ставки мають бути вищими за короткострокові, але зараз ситуація зворотна. Ставки за 3-місячними та 6-місячними вкладами (14,39% та 14,98% відповідно) вище ставок за 9-місячними та 12-місячними (14,30% та 14,38%). Тобто ризики в найближчі 3-6 місяців вищі, ніж на горизонті 9-12 місяців.

Така сама картина на борговому ринку. Процентні ставки за однорічними держоблігаціями України (27,7%) вищі, ніж за 3-річними (17,8%).

"Отже, найвищі ризики сконцентровані на горизонті наступних 6-12 місяців, коли максимально захисна фінансова поведінка громадян може бути найвиправданішою", – підсумовує Орищак.

Вплинути на ситуацію зі ставками на кредити і депозити може ухвалений парламентом 21 листопада Закон №9656-д, яким запроваджується підвищений податок на прибуток банків: 50% у 2023 році і 25% впродовж наступних років проти 18%, які діяли до ухвалення Закону.

Так, на думку президента Асоціації українських банкірів (АУБ) Андрія Дубаса, підвищення податку на прибуток банків може спровокувати збільшення фінустановами ставок за кредитами та зниження за депозитами. Це має забезпечити стабільну прибутковість в умовах вищого податку.

У самих банках зміну ставок за кредитами і депозитами коментують обережно.

"Наразі зміни ставок у Кредобанку не очікується, проте ця позиція може змінитися, зважаючи на позицію ринку та можливе подальше зниження облікової ставки НБУ, що має вагомий вплив на зміну ставок у нашому банку", – каже LIGA.net керівниця управління пасивних операцій Департаменту роздрібних клієнтів АТ "Кредобанк" Ярина Василенко.

Зі зниженням облікової ставки зі сторони НБУ у Кредобанку знизили ставку на депозити у національній валюті в терміні 4 місяці на 1 пункт та в терміні 6 місяців на 1,5 пункту.

Попри це, зміна ставок на вклади, за словами Ярини Василенко, не призвела до зниження рівня залучення коштів клієнтами до банку. "Станом на сьогодні оцінка депозитного портфеля Кредобанку, зважаючи на останні зміни у ставках на вклади в національній валюті, є позитивною. Клієнти продовжують зберігати кошти на депозитах у Кредобанку, а також залучаються нові клієнти та нові кошти", – зазначає вона.

Про значне зростання об’єму депозитів, попри зниження ставки за ними, говорить LIGA.net і голова правління ПУМБ Сергій Черненко.

"Об’єм депозитів значно зріс. Тому що, в принципі, в нас зараз є такий феномен: попри зменшення кількості людей, які проживають у країні, за рахунок того, що є великі виплати військовим, загальні виплати населенню, вони на тому рівні, як і до війни. Але ж споживання знизилось. Це все призвело до того, що гроші накопичуються і депозити зростають швидше, ніж кредити", – каже він.

Разом із тим Черненко зазначає: "Ми бачимо, що зі зниженням ставок на кредити у нас трохи підвищився попит на кредити. Хоча, у порівнянні з довоєнним періодом, попит на кредити значно менший".

Як уже раніше повідомляла LIGA.net, протягом жовтня, за даними НБУ, депозитний портфель загалом у банківській системі збільшився на 6,8 млрд грн (0,7%) і наразі перевищив 1 трлн грн.

Чисті гривневі кредити фізичним особам у ІІI кварталі збільшилися на 9,2% квартал до кварталу. Таке зростання спостерігалося в усіх групах банків, крім іноземних. Найбільше гривневі кредити наростив державний ПриватБанк. Він збільшив власні обсяги портфеля на чверть – до 25,9% квартал до кварталу.