Списання або дефолт. Куди веде Україну тягар державного боргу

Лондонська фондова біржа 17 червня повідомила про невдалу спробу Міністерства фінансів України домовитись із кредиторами про списання від 25% до 60% боргу за державними облігаціями. Мінфін запропонував приватним кредиторам два варіанти реструктуризації євробондів. Але так і не зміг з ними домовитися.

Для країн, що розвиваються, межа негативного впливу держборгу на економіку перебуває на рівні 65-70 % від ВВП. В Україні це співвідношення уже перевищило 85%.

Остання офіційна інформація про стан державного боргу України від Мінфіну датується кінцем квітня. На той час державний та гарантований державою борг України становив $151,52 млрд.

У кінці травня інформаційна довідка щодо державного та гарантованого державою боргу України, як це заведено робити щомісяця, на сайті Мінфіну не з’явилася.

На запит LIGA.net щодо держборгу, загроз, які він несе, і варіантів виходу із нього в Мінфіні відповіли, що наразі існує ембарго від юристів на будь-яку комунікацію щодо цього. Аж допоки не буде отримано певного рішення щодо реструктуризації.

Розкривати детально тему державних боргів міністр фінансів Сергій Марченко на початку червня не захотів і перед депутатами Верховної Ради. Сказав тільки, що ведуться перемовини із кредиторами з приводу реструктуризації.

"Очікуйте на новини. Найближчим часом ці перемовини стануть публічними. І ми зможемо з вами окремо щодо них поговорити", –  сказав тоді Марченко.

Державний борг – це загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів.

З початком повномасштабного вторгнення Росії на нашу територію Україна досить серйозно занурюється в борги. Так, іще на кінець 2021 року державний і гарантований борг України становив $97,96 млрд. А вже на кінець 2022-го сума перевищила $111 млрд, 2023-го – понад $145 млрд.

Наразі витрати країни значно перевищують її доходи. Кожен місяць це орієнтовно плюс $350 млн до загальної суми державного та гарантованого держборгу.

До того ж держпозики України йдуть не на розвиток економіки на кшталт будівництва заводів, інфраструктури та іншого, а для продовження воєнних дій. І це, як зазначає в коментарі LIGA.net CO-CEO, засновниця компанії SpiceProp Наталія Бойко, означає, що після завершення війни економічних можливостей для виплати дедалі більшого держборгу у країни буде менше, ніж коли вона ці запозичення робила.

"Більше того, через війну оподатковувана база (громадяни та підприємства) – головне джерело доходів держави – скоротиться. Чим довше йдуть бойові дії, тим гірше держфінанси", – каже Наталія Бойко.

У довоєнний період середнє співвідношення держборгу до ВВП в Україні становило близько 46%. У 2022 році співвідношення становило 78,4%. За підсумками минулого року це співвідношення становить 84,4%.

У разі його перевищення економічне зростання втрачає два відсоткові пункти на рік. Якщо співвідношення йде вище 77-80%, у країни починаються серйозні економічні труднощі. Вище 90% – темпи зростання ВВП скорочуються вдвічі. Тоді фінансувати держборг стає майже неможливо.

"При такому підході значення 84,4% у 2023 році в Україні говорить про швидке наближення до боргової кризи. Зростання за рік на шість відсоткових пунктів. Якщо так продовжиться, то до кінця 2024 року воно перевалить за 90%. А це вже майже передкризові рівні Греції. Якщо світова економіка у 2024 -2025 році зазнає спад, грецький сценарій стане неминучим для України", – вважає Наталія Бойко.

Греція довгий час жила з відношенням держборгу до ВВП близько 100%. І коли сталася світова криза 2008-2009 років, в уряду Греції просто не було коштів для фінансування держави. А займати під розумну ставку ніхто не хотів через високі ризики дефолту.

У період 2010-2015 років Греція зверталася до ЄС за трьома пакетами допомоги. Країні довелося пройти дуже важкий період. Водночас значення держборгу до ВВП так і не повернулося до докризового рівня. У 2023 році воно становило 161%.

Для української економіки руйнівним виглядає і те, що нарощування державного боргу йде із зовнішнього джерела. Наразі 71,52% із загальної суми державного боргу – це зовнішні запозичення. З іншого боку, в поточній ситуації вибору Україна не має.

Втім, зовнішні запозичення відкладають негативні економічні наслідки на майбутнє.

Попри те, що державі зараз не доводиться сильно розширювати грошову масу для фінансування витрат, девальвувати національну валюту, скорочувати виплати, роздувати інфляцію тощо, це може мати місце в майбутньому, якщо зовнішній державний борг не буде прощений. Він може лягти важким тягарем навіть на наступні покоління.

1 червня Міністерством фінансів було спрогнозовано суму майбутніх виплат за державним боргом до 2050 року з докладним щорічним розписом. Так, у 2024 році Україна має виплатити за держборгом 1,02 трлн грн.

Доходи держбюджету України на 2024 рік заплановані на рівні 1,8 трлн грн.

У 2025 році – 889 млрд грн. У 2026-му – 635 млрд грн. У 2027-му – 549 млрд грн. 2028-й – 459 млрд грн, 2029-й – 432 млрд грн, 2030-й – 411 млрд грн.

На період 2031-2049 років розбито 4,086 трлн гривень. Найменша сума на 2049 рік – 87,61 млрд грн.

Втім, якщо порівнювати цей прогноз із тим, що Мінфін розміщав 1 травня, видно, що в новому прогнозі суми до виплат зросли. Тоді сума прогнозованих міністерством виплат становила у 2025 році близько 870 млрд грн. У 2026-му – 621 млрд. У 2027-му – 536 млрд грн. У 2028-му – 457 млрд. У 2029-му – 430 млрд.

Очевидно, що це пов’язано зі зниженням курсу гривні. В останній день квітня офіційний курс гривні, встановлений НБУ, був на рівні 39,6688 грн/долар. В останній день травня – 40,4832 грн/долар.

Обсяг державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі як непогашена номінальна вартість боргових зобов’язань у валюті кредиту.

Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та доларах за курсом НБУ на останній день звітного періоду.

Структурну нестачу іноземної валюти створює високий дефіцит торгового балансу країни. Тим часом розплачуватися за зовнішніми боргами потрібно саме в доларах і євро.

"У підсумку виходить спіраль. Через постійне ослаблення гривні обсяг держборгу зростає. Для його обслуговування потрібно знову займати й одночасно "різати" держвитрати. Рівень життя летить у прірву, а країна виходить на траєкторію неминучої боргової кризи", – каже Наталія Бойко.

Для того щоб ухилитися від негативного сценарію, з погляду Наталії Бойко, мають бути виконані дві умови. Перша і головна – це завершення війни. Тоді держвитрати на десятки мільярдів доларів можна буде скоротити. Друга обов'язкова умова – це прощення зовнішніх боргів Україні.

Варіантів такого "прощення" може бути багато. Це поетапне списання, часткове списання, відтермінування з виплат процентів чи тіла кредитів, зниження ставок тощо.