Не "5-7-9" єдиним. Що відбувається на ринку доступного кредитування для бізнесу

Кредитування для бізнесу – це не лише урядова програма "Доступні кредити 5-7-9". Хоча і вона значна за обсягами. З лютого 2020 року в її межах підприємці отримали 129 400 кредитів на 440,1 млрд грн. Це 48% від загального кредитування підприємців в Україні. Загалом кредитний портфель банків для бізнесу в Україні у жовтні сягнув 905,2 млрд грн, свідчать дані НБУ.

Редакція LIGA.net проаналізувала кредитні пропозиції топ-7 банків за прибутковістю – і з’ясувала, які альтернативні продукти вони пропонують підприємцям. Досліджували ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен, Укрексім, ПУМБ, Укрсиб та ОТП.

Які кредити беруть бізнеси

Одна з опцій кредитування для підприємців – на поповнення обігових коштів, через кредитні лінії, факторинг та овердрафт. Також бізнес потребує інвестиційних кредитів для модернізації та підвищення енергонезалежності.

Зокрема, ПриватБанк пропонує кредитну лінію для мікробізнесу під UIIRD 3m – це відсоткова ставка, прив’язана до ринкової та змінюється раз на три місяці – + 3,5%. А Райффайзен Банк – інвестиційні кредити на купівлю авто, обладнання чи нерухомості під 16,7–17,2% річних.

У попиті також кредити з компенсувальним компонентом, де частину відсотків бізнесу покриває держава чи партнери банку. Тож фактична вартість фінансування нижча. Такі кредити дозволяють знизити ефективну ставку або отримати кешбек.

"Це продукти, які дають змогу клієнтам сплачувати мінімальні ставки або отримувати компенсацію – зокрема, від міжнародних фінансових організацій чи в межах партнерських програм банку", – зазначає директорка департаменту продажів середнім та малим корпоративним клієнтам ОТП Банку Ольга Волкова.

Окремий попит мають енергокредити – на сонячні панелі, накопичувачі та генератори. В Ощадбанку повідомляють, що вже профінансували таких проєктів більш ніж на 2 млрд грн, ще 3,3 млрд грн – на стадії розгляду.

Для аграріїв банки пропонують широкий вибір програм – зокрема, партнерські кредити на техніку, насіння, засоби захисту рослин і добрива. Також фермери можуть залучати кредити на купівлю сільськогосподарських земель у межах програми "Доступні кредити 5-7-9" та користуватися аграрними нотами.

"Це інструмент фінансування під майбутній урожай – до 20 млн грн, а з 2026 року – до 40 млн грн", – пояснює Ольга Волкова з ОТП.

Активно беруть кредити представники різних галузей економіки. "Найбільше кредитів зосереджено в торгівлі та ремонті автотранспорту – 354,1 млрд грн, переробній промисловості – 181,9 млрд грн та агросекторі – 139,3 млрд грн", – написав голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Коли банк може відмовити в кредиті

Банки найчастіше відмовляють бізнесу в кредитах через воєнні ризики та локацію компанії, зазначають опитані LIGA.net фінустанови. Майже не кредитують бізнес у прифронтових областях.

В Ощадбанку пояснюють, що працюють за моделлю ризик-зонування. "У "червоній" зоні нове кредитування не здійснюємо, у "помаранчевій" – ухвалюємо рішення індивідуально", – каже членкиня правління банку, відповідальна за напрям ММСБ Наталя Буткова-Вітвіцька.

Індивідуальний підхід до бізнесу з прифронтових регіонів застосовують і в ПриватБанку. "Там, де це можливо, продовжуємо кредитування і беремо на себе воєнні ризики", – зазначає член правління банку Євген Заіграєв.

Серед інших причин відмов – погана кредитна історія, проблеми з чинними позиками, судові чи кримінальні справи, арешти рахунків. У Райффайзен Банку наголошують: "Що прозоріша звітність ФОП, то вищі шанси на кредит". Частка проблемних кредитів серед ФОПів становить лише 2%.

Якщо бізнес не може обслуговувати позики, банки пропонують реструктуризацію.

Кредити від міжнародних партнерів

Державні програми, зокрема "Доступні кредити 5-7-9%", залишаються ключовим драйвером кредитування малого та середнього бізнесу, зазначають опитані банкіри. У ПриватБанку майже 70% кредитного портфеля бізнесу сформовано саме за цією програмою.

Паралельно банки розширюють пільгове кредитування завдяки співпраці з міжнародними фінансовими організаціями – зокрема, з Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком та німецьким банком розвитку KfW. В Ощадбанку повідомляють, що майже 60% приросту кредитного портфеля малого та середнього бізнесу забезпечено через угоди з ЄБРР.

Міжнародні програми дозволяють кредитувати бізнес, який раніше не міг отримати позики. "Risk Sharing Facility (механізм розподілу ризиків. – Ред.) з IFC та гарантії ЄБРР дають змогу фінансувати компанії без великої застави", – пояснює член правління ПриватБанку Євген Заіграєв.

Завдяки таким програмам підприємці можуть отримувати кредити на пільгових умовах – зі ставками від 0,01%, без твердої застави, на кілька мільйонів гривень і зі швидким ухваленням рішень. Також є програми кешбеку, які передбачають компенсацію частини кредитних або інвестиційних витрат.

Підприємцям пропонують поєднувати кілька кредитних програм. Наприклад, Ощадбанк має "фінансовий конструктор", коли можна використати кошти банка плюс інструмент розподілу ризику від ЄБРР або державну гарантію.

Що буде з доступними кредитами для бізнесу у 2026 році

Основною проблемою для розвитку кредитування залишатиметься продовження війни в Україні. Державна "5-7-9" буде головною кредитною програмою для бізнесу, зазначають у Райффайзен Банку.

"Дедалі популярним стає лізинг. Але загалом зменшення кількості бізнесу буде головним викликом наступних років", – зазначають у банку.

Чи вистачить державних грошей на доступні кредити для бізнесу? Банкіри говорять, що з боку держави фінансування недостатнє. Йдеться про програму "Доступні кредити 5-7-9".

Тому фінустанови роблять ставку на поглиблення співпраці з міжнародними партнерами.