Україна втратила дві позиції у світовому рейтингу прийняття криптоактивів

Україна посіла восьме місце в глобальному індексі прийняття криптоактивів у 2025 році. Про це свідчать результати дослідження Chainalysis.

П’ятірку лідерів глобального ринку криптовалют за обсягами операцій у 2025 році очолили Індія, США, Пакистан, В’єтнам і Бразилія. До десятки також увійшли Нігерія, Індонезія та Філіппіни. Росія – на десятому місці.

Азійсько-Тихоокеанський регіон став лідером за темпами зростання обсягів криптооперацій – на 69% – до $2,36 трлн. Значну роль відіграли ключові ринки: Індія, В’єтнам і Пакистан. У Латинській Америці обсяги криптовалютних трансакцій зросли на 63% за рік, тоді як Близький Схід і Північна Африка показали скромніше зростання – на 33%.

Північна Америка і Європа залишаються домінантними за сумарними обсягами: на них припало понад $2,2 трлн та $2,6 трлн відповідно. Chainalysis пояснює це покращенням регуляторної бази для криптоактивів і зростанням інституційного попиту, підкріпленого запуском спотових Bitcoin-ETF.

Подібна динаміка спостерігається й у сфері стейблкоїнів: USDT і USDC залишаються лідерами за обсягами, проте дрібніші монети, як EURC, PYUSD і DAI, демонструють стрімке зростання. Наприклад, середньомісячний обіг EURC зріс із $47 млн у червні 2024 року до $7,5 млрд у червні 2025 року, PYUSD – із $783 млн до $3,95 млрд за той самий період.

Біткоїн залишається головним "входом" у криптоекономіку: на цифрове золото припало $4,6 трлн за рік. До п'ятірки також увійшли токени L1-блокчейнів, стейблкоїни, альткоїни та низьколіквідні монети.

Коригування даних за чисельністю населення показує, що лідерами впровадження криптовалют стали країни Східної Європи: Україна, Молдова та Грузія. Високий рівень активності тут пояснюють економічною невизначеністю, недовірою до банків і технічною грамотністю населення, що робить криптовалюту привабливою для збереження коштів та транскордонних платежів навіть в умовах інфляції, війни чи банківських обмежень.

• У лютому 2022 року Рада ухвалила закон №2074-IX "Про віртуальні активи". Він досі не почав функціонувати, бо для набуття його чинності потрібно було внести зміни до Податкового кодексу, чого парламент не зробив.
• Зараз триває робота над оновленим законопроєктом про віртуальні активи. Регулювання в Україні, що розповсюдиться і на криптогалузь, буде побудоване на європейських нормах MiCA.
• 3 вересня Верховна Рада ухвалила за основу проєкт закону №10225-д про внесення змін до Податкового кодексу для врегулювання обігу віртуальних активів в Україні.