Новий курс від Нацбанку. Чого очікувати українцям від валютних послаблень
Національний банк (НБУ), який з кінця липня 2022 року утримував офіційний курс на рівні 36,5686 грн/$, з 3 жовтня ввів курсові послаблення, якими фактично відмовився від фіксації.
Після матеріалу про можливі параметри лібералізації LIGA.net розбиралася, що вийшло за фактом: запропонована модель ще далека від інфляційного таргетування, яке діяло до вторгнення.
Щодо повної свободи курсоутворення (так званий плаваючий курс) поки не йдеться. У Нацбанку нові правила гри на валютному ринку називають "режимом керованої гнучкості обмінного курсу".
"За цього режиму офіційний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно Нацбанком відповідно до постанови правління НБУ №18, як це відбувалося з 24 лютого 2022 року", – пояснюють на сайті регулятора.
Водночас Нацбанк "суттєво обмежуватиме курсові коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення".
Та відтепер все ж таки курс на міжбанківському валютному ринку не буде сталим. Тож може і зростати, і знижуватися, залежно від попиту та пропозиції.
Чому НБУ наважився на валютні послаблення?
Офіційно Нацбанк повідомляє, що підставами для такого рішення став стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
На думку регулятора, новий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме кращій адаптації до внутрішніх і зовнішніх шоків та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які можуть генерувати тривале утримання фіксованого курсу.
"Політика "нерушимої гривні" в перші місяці після початку великої рашистської навали дала певний якір чи фундамент для курсових очікувань громадян та бізнесу. З плином часу позитив від фіксованої гривні почав вичерпуватися, а структурні перекоси (зокрема, множинність курсів) стали все більш негативно впливати на економіку", – пояснює фінансист Тарас Козак.
Про схожі підстави пише й фінансистка, директорка аналітичного департаменту, головна економістка Dragon Capital Олена Білан.
"Населення і бізнес почали звикати до незмінного курсу. Що далі, то складніше було б відмовлятись від режиму прив’язки, і тим довшим і ризикованішим було б повернення до нормальності. Керована гнучкість курсу дозволить НБУ активніше послаблювати обмеження на рух капіталу, оскільки ринок поступово відновлюватиме здатність до (обмеженої) самокорекції. В далекій перспективі курс стане гнучким, як до війни, і зможе виконувати функцію запобіжника від зовнішніх шоків", – зазначає вона.
Критики цього рішення Нацбанку доволі прогнозовано вбачають в цьому плани з продажу частини валютних резервів та сприянні уряду в девальвації гривні.
Як нові правила вплинуть на курс для населення?
У НБУ переконують, що нові правила жодним чином не вплинуть на населення, яке купує готівкову валюту. Бо курс на готівковому валютному ринку, де можуть купувати й продавати валюту громадяни, встановлюватимуть за тими самими правилами, що й раніше. Цей ринок працює в такому режимі вже майже півтора року. А гривня на ньому впродовж цього періоду як послаблювалася, так і зміцнювалася. Наприклад – влітку до 37,2 грн/$.
"Зміна курсового режиму стосується насамперед роботи міжбанківського валютного ринку, де купує та продає валюту бізнес. За ним і визначатиметься офіційний курс. Але з поправкою, що НБУ значно стримуватиме коливання на міжбанківському ринку. Натомість правила встановлення курсу в тих сегментах валютного ринку, де продає та купує валюту населення, не зміняться. Йдеться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків", – пояснює член ради НБУ Василь Фурман.
Водночас, як вказується на сайті регулятора, НБУ "продовжить докладати зусиль для сприяння належній роботі готівкового валютного ринку, зокрема мінімізуючи різницю між готівковим та офіційним курсом".
Варто зазначити: рішення НБУ було оголошено після того, як Міністерство фінансів перед внесенням до парламенту проєкту бюджету на 2024 рік повідомило, що у своїх розрахунках орієнтувалось на курс стосовно року на рівні 41,4 грн/$. Це відчутно вище фіксованого рівня в 36,6 грн/$, який діє зараз.
Навіщо це Мінфіну? Що вище ціни – то більше буде податкових надходжень до бюджету. Насамперед – від ПДВ та імпортних мит.
"Мінфін та наші великі експортери зацікавлені в дешевшій гривні. Для Мінфіну це додаткові доходи бюджету шляхом оподаткування дорожчого в гривні імпорту, а для експортерів – просто більше грошей. Водночас НБУ відповідає за цінову стабільність. Це розуміється як низька інфляція. Зрозуміло, що зростання долара частково призводить до зростання цін. У цій боротьбі за курс гривні незалежний Нацбанк має більше впливу та інструментів", – зазначає Тарас Козак.
НБУ неодноразово підкреслював, що оголошені публічно дороговкази Міністерства фінансів не є для нього орієнтиром, бо він ратує за курсову стабільність. Та все ж подібні заяви чиновників Мінфіну не додали впевненості гравцям на ринку і похитнули цю саму курсову стабільність. Вона, серед іншого, будувалася навколо орієнтира у вигляді фіксованого курсу.
Хай там що, але традиційно на подібні заяви чиновників першочергово зреагував курс на готівковому ринку. Вже на момент оголошення НБУ про послаблення (3 жовтня) в обмінниках банків і фінустанов продаж готівкових доларів здійснювався за курсом від 38 грн/$. До того ж не у всіх установах була наявна готівка на продаж.
Водночас завдяки попереднім валютним послабленням НБУ (з 28 серпня Нацбанк дозволив продаж банками безготівкової іноземної валюти громадянам), населення мало можливість купувати валюту онлайн в застосунках банків та отримувати її в касах без особливих проблем.
У тих банках, мобільні застосунки яких дозволяють відкривати валютні картки, це цілком можна зробити безпосередньо в телефоні простим переказом коштів з карткового гривневого рахунку на валютний. Курс при цьому складає трохи більш як 37 грн/$ (37,44 грн/$ — у monobank, 37,45 грн/$ — в ПриватБанку). Щоправда, під час отримання готівки в касах банку буде комісія – 0,01%.
Але курс купівлі долара онлайн цілком може бути на гривню менше, ніж під час спроби придбати його за готівку в тій самій касі. Щоправда, операції з купівлі валюти таким чином обмежені лімітом в еквіваленті 50 000 грн на місяць. Зняти готівкову валюту в касах банку можна в еквіваленті 100 000 грн на день.
Чого очікувати від курсу гривні надалі?
Попри те що представники НБУ у своїх комунікаціях традиційно ніколи не називають цифр, вони всіляко акцентують на тому, що за активного втручання регулятора різких стрибків курсу не буде.
"Будь-які рішення НБУ в частині валютно-курсової політики, на жаль, часто асоціюються в людей зі стрімким послабленням гривні. Це зумовлено гірким досвідом України, коли НБУ вимушено "відпускав" гривню у вільне плавання через вичерпання міжнародних резервів і неспроможність утримувати фіксований курс. Але зараз ситуація є іншою", – переконує Василь Фурман.
Нацбанк висуває такі аргументи:
По-перше, продаж валюти НБУ на ринку компенсується надходженням коштів від міжнародних партнерів; Нацбанк накопичив рекордний рівень міжнародних резервів; привабливість гривні як інструменту для заощаджень суттєво підвищилася.
По-друге, НБУ здійснив ґрунтовну підготовку до переходу на основі стратегії, а також створив всі необхідні передумови та переконався, що вони є стійкими.
По-третє, про відпускання курсу у вільне плавання не йдеться.
"Курсові коливання будуть, але несуттєві та в обидва боки. Завдяки цьому обмінний курс і надалі зможе виконувати роль якоря для макроекономічної стабільності", – зазначає Фурман.
Експерти ринку конкретніші в оцінках перспектив та вважають, що принаймні до кінця року курс суттєво не змінюватиметься.
"У новій курсовій політиці в найближчі місяці буде мало гнучкості та багато керованості. Мій прогноз готівкового курсу долара до кінця року – близько 38 грн/$", – вважає Тарас Козак.
Олена Білан також впевнена, що впродовж найближчих декількох місяців для населення практично нічого не зміниться. Надалі, на її думку, НБУ збільшуватимете амплітуду коливань курсу, а їхній напрям більше відповідатиме змінам в стані платіжного балансу і валютного ринку.
"Тобто буде і девальвація, і укріплення. Що саме переважатиме – залежатиме від низки факторів, серед основних: тривалість бойових дій, пропускна здатність експортних шляхів, обсяги міжнародної допомоги", – зазначає аналітикиня.
