Рада затвердила базову версію закону про підвищення податків. Як реагує бізнес

Верховна Рада 10 жовтня затвердила в цілому законопроект про підвищення податків №11416-д, яким підвищується військовий збір з 1,5% до 5% та закріплюється податок на прибуток банків на рівні 50%. За документ проголосували 247 нардепів при необхідних 226.

Втім, за інформацією депутатів, перед голосуванням зала провалила ключову правку №988, підтриману профільним комітетом Ради з питань податкової політики.

"Пропоную платникам податків подякувати опозиції, яка під час голосування за ресурсний законопроект збила комітетську поправку, яка передбачала низку позитивних для платників податків пропозицій, що мали пом’якшити наслідки підвищення військового збору", – написав голова цього Комітету Данило Гетманцев (Слуга народу) в своєму Телеграм-каналі.

Ця правка, яка міститься на 10 сторінках, серед іншого передбачала:

• пільги щодо несплати військового збору (ВЗ), якщо ФОП зареєстрований на тимчасово окупованих територіях або на територіях бойових дій;
• відстрочку щодо сплати ВЗ за перший місяць, в якому закон набрав чинності, і незастосування штрафів за несплату ВЗ за жовтень;
• незастосування ставки 5% по доходах, які підлягають річному декларуванню за результатами 2024 року (важливо для ФОП на загальній системі та іноземних доходів);
• скасування обов’язку сплати ВЗ, якщо ФОП припинив свою підприємницьку діяльність в період з 1 жовтня до набрання чинності законом;
• звільнення від сплати ВЗ електронних резидентів (е-резидентів).

Нардеп від опозиції Ярослав Железняк (Голос) в своєму ТГ-каналі зазначає, що без цієї правки закон має купу технічних неузгоджень. Вони заважатимуть його реалізації. Одна з них – набуття чинності законом з дня опублікування, а не з 1 січня 2025 року, як передбачала правка. Тепер незрозуміло як обраховувати суми податків, якщо закон набере чинності посеред місяця.

"Коротко, у нас залишиться редакція першого читання по військовому збору. А так як за три редакції уряд так і не спромігся нормально виписати текст, то він дуже корявий", – пише Железняк.

Наразі один з варіантів подальших дій влади – вето президента з правками, які були у непроголосованій правці №988.

LIGA.net наводить реакцію бізнесу на першу редакцію законопроекту яка через неузгодженість дій депутатів формально залишилась в кінцевому документі. Ці коментарі були зібрані до остаточного ухвалення законопроекту 10 жовтня.

Ціни на товари й послуги можуть зрости

Одним з основних наслідків ухвалення законопроєкту №11416-д експерти Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) бачать міграцію частини білого бізнесу в тінь. Про це у коментарі для LIGA.net розповіла заступниця директорки ЄБА Світлана Михайловська.

Прогнозується, що із підвищенням податків працювати "в білу" для певних підприємств стане економічно невигідно. І відхід в тінь робитиметься ними задля того, щоб якось вижити.

"Я навіть не знаю, що сказати. Це кошмар. Це сильно вдарить по білому бізнесу. По тих, хто на загальній системі оподаткування. Кого податкова бачить повністю, весь ланцюг від початку до кінця. Хто чесно все сплачує", – каже в коментарі LIGA.net голова правління Укрлегпрому Тетяна Ізовіт.

Підвищення військового збору вона бачить як ще одну проблему (хоч і розуміє, що в країні війна і гроші державі треба), яка наклалася на ті загрози, які несе галузі легкої промисловості угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Туреччиною. Угода чекає ратифікації Верховною Радою.

"У нас тільки за ПДФО підприємствами легкої промисловості сплачено 2 млрд гривень минулого року. Зараз, якщо буде ЗВТ з Туреччиною, то буде здешевлення імпортної турецької продукції, яку виготовляємо ми. Тобто вже буде ПДФО менше. А тут податки збільшують. Але для кого? На загальній системі оподаткування у нас трохи більше ніж 1000 виробників. Решта – ФОПи. З ними важко конкурувати. З іншої сторони, добре, що ми бачимо, що спрощена система оподаткування також якось зачеплена, в принципі. Проте, щоб можна було якось функціонувати, має бути єдина спрощена система оподаткування", – каже Ізовіт.

Передбачені законопроєктом зміни умов в Дія Сіті також очікувано матимуть свої наслідки. Мається на увазі ігнорування затвердженого у 2021 році закону №1667-ХІ, який передбачав протягом 25 років незмінні умови у спеціальному правовому режимі Дія Сіті. Він був одним із головних факторів привабливості для інвесторів.

Такі дії законодавців, за словами Світлани Михайловської, призведуть до поганих наслідків:

• втрата вигідних позицій на міжнародному рівні щодо ІТ-послуг та продуктів, оскільки збільшиться собівартість послуг;
• потенційний вихід багатьох компаній з правового режиму Дія Сіті. Тобто всі зусилля задля розвитку режиму зведуться нанівець;
• інвестиційна релокація в інші юрисдикції з меншим рівнем ризиків, пільговим режимом та вищим рівнем податкової прогнозованості.

Загалом, за оцінками експертів галузі, якщо податкові зміни будуть запроваджені, це може призвести до падіння ІТ-галузі до 30% вже у 2025 році, скорочення кількості робочих місць, звільнень, зменшення валютної виручки та податкових надходжень.

Попри те що підтримане парламентом підвищення податків не зачіпає сферу будівництва напряму, певний опосередкований вплив в разі ухвалення на неї воно також матиме.

В коментарі LIGA.net голова правління Української асоціації девелоперів Євген Фаворов говорить, що із підвищенням військового збору збільшаться операційні витрати. Це своєю чергою може призвести до зростання цін на житло та інші будівельні об'єкти.

Нагадаємо, військовий збір стягується у разі купівлі нерухомості і, зазвичай, ділиться порівну між покупцем та продавцем. Відповідно, за умови підвищення збору з 1,5% від вартості "квадратів" до 5%, покупцю доведеться переплатити за квартиру додаткові 1,75%, а девелопер ці самі 1,75% втратить зі свого доходу.

Є ймовірність того, що, аби компенсувати свої втрати, багато девелоперів переглянуть ціну квадратного метра в бік збільшення.

"Загалом збільшення податків ускладнює умови для розвитку будівельної галузі, яка вже страждає від браку інвестицій та низького попиту на нерухомість", – каже Євген Фаворов.

Водночас на ціні квадратного метра може відбитися не тільки збільшення військового збору, а й встановлення ставки податку на прибуток для фінансових установ на рівні 25%. Наприклад, якщо продаж нерухомості відбувається через фонд фінансування будівництва, до обов’язкових платежів додається винагорода управителя фонду – компанії, яка супроводжує угоду.

І якщо зі своєї винагороди замість поточних 18% управитель буде змушений сплачувати 25% податку на прибуток, втрачену різницю йому доведеться компенсувати – знову-таки, переклавши додаткове фінансове навантаження на покупця.

На загальному добробуті українців також може відбитися і запропоноване законопроєктом підвищення зборів з фізосіб-підприємців (ФОП). Очевидним його наслідком є підвищення цін на товари та послуги, а відтак і падіння купівельної спроможності.

Банки можуть піти з ринку

Коментувати відкрито майбутнє підвищення податку на прибуток банків до 50% у фінансових установах, куди LIGA.net звернулася із запитом, відмовилися. Проте на умовах "офрек" топменеджер одного з приватних банків назвав запровадження податку на прибуток банків за ставкою 50% другий рік поспіль черговим намаганням влади розв'язати проблему наповнення бюджету коштом найбільш прозорої галузі економіки.

На думку банкіра, це вдарить по стабільності усього фінансового сектора. Не всі банки отримують пасивний дохід на державних цінних паперах. Багато з них кредитує бізнес та населення, заробляє на трансакціях та інших операціях.

"Минулого року галузь, усвідомлюючи потреби держави, змирилася з нав'язаним дискримінаційним податком – щорічно сплачувати підвищений податок на прибуток у 25%, але повторне вилучення 50% прибутку "заднім числом" демотивує акціонерів банків розвивати бізнес в Україні і створить потребу в докапіталізації деяких банків. Тож чимало недержавних власників банків, ймовірно, замість розвитку оберуть вихід з ринку, що призведе до подальшої монополізації банківського сектора державою та знищення конкуренції. Хоча, можливо, в цьому теж є мета", – зазначив співрозмовник LIGA.net.

Топменеджер іще одного недержавного банку у розмові "офрек" з LIGA.net був лаконічним щодо підготовки податкового законопроєкту до другого читання. "В комітеті буде війна", – сказав він.

Скептично ставляться до ідеї підвищення податку на прибуток для банків і в ЄБА. На думку експертів Асоціації, фіскальний ефект від такого рішення буде нетривалим і суттєво зменшить надходження від виплати дивідендів державних банків вже наступного року.

"До того ж запровадження такого зобов'язання ретроспективно є тривожним сигналом для всіх секторів економіки, підкреслить ризиковість регуляторного середовища та знизить бажання інвестувати в Україну", – зауважує Світлана Михайловська.

Проти збільшення податку на прибуток банків виступає і Нацбанк. В інтерв’ю Forbes перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова заявила, що якщо Верховна Рада запровадить підвищення податку на прибуток банків до 50%, два державні банки – Укрексімбанк та Sense Bank – доведеться докапіталізувати грошима з бюджету. Потребу у докапіталізації у НБУ оцінили у 3 млрд грн.

Цього року Нацбанк перейшов на нові вимоги до структури капіталу банків, що на 100% відповідають європейським підходам.

"Ми передбачали, що банки використають прибуток для органічного виконання цих вимог", – зазначила Рожкова.

Голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу 19 вересня негативними наслідками підвищення податку на прибутки банків, окрім ймовірної потреби в докапіталізації деяких банків, назвав неможливість подальшого зростання кредитування банками й нарощування купівлі держоблігацій.

Виписані в податковому законопроєкті пункти щодо банків Пишний визначив як "дискримінаційний підхід до банків" і "демонстрацію нестабільності українського законодавства".

Натомість фінансовий експерт Андрій Шевчишин вважає, що до підвищення податку на прибуток банки готові.

"НБУ дав заробити на відсотках, дав сформувати резерви (у попередні роки). А якщо казати про терміновість й критичність для бюджету – то це вихід. Погано, що "заднім числом", погано, що обіцяли більше не підвищувати, але, як на мене, – це логічно", – зазначив Шевчишин у коментарі LIGA.net.

Згідно з очікуваннями Кабміну, набуття чинності законопроєктом №11416-д з 1 жовтня принесе в держбюджет орієнтовно 57-58 млрд грн. З них 27-28 млрд грн – податок на прибуток банків.

У НБУ реальними надходженнями в бюджет від банків називають 10 млрд грн у 2024 році і 9 млрд грн у 2025-му.