РФ намагалася створити "доларовий резерв" у Туреччині під виглядом фінансування АЕС – WSJ
Після замороження валютних резервів Центробанку Росія намагалася створити в Туреччині "офшорний доларовий резерв" для фінансування своїх міжнародних операцій та обходу санкцій США. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, знайомі з ситуацією.
Як працювала схема
Згідно з планом, Росія та Туреччина домовилися, що Газпромбанк, який на той момент не перебував під санкціями, надасть кредит у розмірі близько $9 млрд для будівництва атомної електростанції "Аккую". Будівництвом займалася держкорпорація "Росатом", яка також не перебувала під санкціями.
Гроші мали надходити на рахунок найбільшого державного банку Туреччини – Ziraat Bankası. Звідти вони перераховувалися б російським компаніям, які також мали рахунки в цьому банку. Прихованим донором цих коштів мав стати Центробанк РФ. Такий механізм дозволяв уникнути прямої взаємодії з фінансовою системою США.
Туреччина, зі свого боку, мала вигоду у вигляді додаткового припливу доларової ліквідності у свою фінансову систему.
Чому схема не спрацювала
Російська сторона встигла перевести понад $5 млрд через два американські банки — JPMorgan і Citigroup. Влітку 2022 року Газпромбанк надіслав $3 млрд через Citigroup на рахунки АЕС у турецькому Ziraat Bankası. Ще понад $2 млрд пройшли через JPMorgan.
Однак коли Росія спробувала відправити черговий транш у розмірі $2 млрд, Міністерство юстиції США втрутилося і заморозило ці кошти.
У 2024 році американські прокурори почали вивчати можливість конфіскації цих грошей через судовий позов. Проте адміністрація Байдена призупинила цей процес через побоювання, що він може зашкодити відносинам із Туреччиною. Вашингтон остерігався, що це підірве співпрацю з Анкарою у стратегічно важливих питаннях — від боротьби з тероризмом до зусиль із врегулювання ситуації в Сирії та Газі.
За даними джерел WSJ, після замороження резервів Центробанку РФ у лютому 2022 року голова відомства Ельвіра Набіулліна та російські держкорпорації отримали безпосереднє доручення з Кремля знайти способи використання цих коштів.
Американські слідчі підозрюють, що до цієї схеми могли бути причетні й інші високопоставлені російські чиновники, а також один із головних помічників президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана – глава Національної розвідки Ібрагім Калин.
Читайте також: "Ядерна дипломатія". Росія будує третину нових реакторів у світі та зберігає вплив у ЄС
У Росатомі заявили, що всі кошти, виділені на будівництво АЕС, були спрямовані на фінансування проєкту, оплату підрядників та виконання соціальних і фінансових зобов’язань у Туреччині. Представники Центробанку РФ, Газпромбанку та Ziraat Bankası відмовилися від коментарів.
Загалом Туреччина планує побудувати три чотириреакторні атомні електростанції та доповнити їх малими та середніми реакторами (ММР) загальною потужністю генерації 20 000 МВт для диверсифікації структури виробництва електроенергії. США вже пропонували туркам свою допомогу, щоб витіснити з ринку росіян. Водночас Анкара також розглядає пропозиції з боку корейських та китайських компаній.
- Санкції проти Газпромбанку були запроваджені 21 листопада, що створило перешкоди для європейських покупців російського газу. Туреччина одразу почала переговори зі США про пом'якшення режиму санкцій, яке б дозволило і далі використовувати Газпромбанк для оплати імпорту природного газу.
- У грудні США надали виняток із санкцій, накладених на Газпромбанк, для оплати російського газу Угорщиною та Туреччиною.
