Публікація статистики валового внутрішнього продукту України за другий квартал – одне з найпарадоксальніших економічних подій для непідготовленого спостерігача. З одного боку, вперше з початку коронавірусної епопеї в країні було зафіксовано економічне зростання (на 5,7% рік до року), з іншого боку – відразу ж за публікацією першої оцінки ВВП у серпні, відбувся "парад" понижувальних прогнозів економічного зростання для України.

Про суть цього парадоксу вже сказано чимало. Глибина провалу на локдауні другого кварталу 2020 року (тоді реальний ВВП впав відразу на 11,2% рік до року) передбачала суттєвий темп відновлення. Але офіційна статистика несподівано для багатьох показала, що економікою нібито не відіграно і половини того провалу.

Разом з тим, публікація даних стосовно ВВП – це набагато більше одного підсумкового показника: там зашито більше інформації.

Про що ще нам говорять дані щодо ВВП України у другому кварталі?

Про те, що ВВП – не завжди найкращий показник стану економіки.

Українська економіка протягом 2020 року повторювала якийсь середньоєвропейський тренд: провал двозначним темпом на понад 10% на старті (другий квартал 2020 року) з поступовим відновленням до доковідних обсягів. Але у другому кварталі 2021 року шляхи ВВП України і решти Європи розійшлися: багато наших сусідів продовжували відновлюватися і навіть вийшли "в плюс" до 2019 року, тоді як методологічні нюанси розрахунку (про які ще довго  сперечатимуться економісти) формально вивели нашу країну в розряд головних ковід-аутсайдерів Європи.

Водночас жодних помітних карантинних ударів (крім дуже слабкої хвилі обмежень у квітні) у країні не було, споживчі ринки демонстрували сильний продаж, бізнес заробив рекордний прибуток, а численні галузеві показники явно показували набагато кращу картину, ніж потім її узагальнив ВВП. Гарне нагадування всім нам, що немає інтегрального показника, який пояснював би все, і краще завжди мати під рукою струнку систему взаємоперевіряльних індикаторів.

Про відновлення споживчого попиту.

Ключова частина ВВП – споживання домашніх господарств – показала реальне зростання на 17,4% рік до року у другому кварталі. До структури даного показника теж є деякі запитання, але можна впевнено констатувати: споживчий попит в Україні перевершив доковідний рівень (вище на 6% в перерахунку до 2019 року).

Про зростання торгового дефіциту за умов відновленні попиту.

Імпорт (по суті, внесок українського споживача в ВВП інших країн) у другому кварталі виріс на 21,5% рік до року у фізичних обсягах (експорт впав на 6% через мізерні залишки врожаю 2020 року). Це явище навряд чи стане для когось відкриттям, і його слід сприймати як провісник нової хвилі розширення торгового дефіциту, особливо за поточної динаміки цін на енергоресурси.

Про масштаби інфляції.

Якщо реальний ВВП за рік збільшився на 5,7%, то номінальний – на 34%! Відповідно, інфляція в економіці склала не 10%, як відображає індекс споживчих цін, а понад 26% (саме стільки склала зміна так званого дефлятора ВВП у ІІ кварталі). Що не дивно при таких польотах сировинних цін.

Про те, що варранти не такі вже й дорогі в обслуговуванні.

Звісно, найбільше статистика ВВП розчарувала власників ВВП-варантів України. Від того, що за рік квартальний ВВП країни збільшився на $10 млрд, їм мало радості, адже виплати прив'язані, насамперед, до динаміки реального ВВП, яка власне і розчарувала.

Загалом, залежно від вихідних очікувань, власники варрантів в мить позбулися потенційних $100-350 млн виплат у 2023 році. За оцінками Альфа-Банку Україна, ефективна прибутковість ВВП-варантів України в 2023-2024 роках (за підсумками динаміки ВВП у 2021-2022 роках) складе 4-5%, це значно нижче купонної прибутковості єврооблігацій, які супроводжували варранти (7,75%).