Фінмоніторинг дуже дорогих покупок. Чому таке можливо в Україні

Цифрові платформи типу OLX, Prom.ua, Glovo, Rozetka й інші можуть зобов'язати звітувати про покупки своїх клієнтів до Державної податкової служби.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Бухгалтери, юристи й адвокати вже цілком можуть проводити такий фінансовий моніторинг своїх клієнтів.

Що задумало Міністерство фінансів, як до цього підготуватися бізнесу і коли це все може стати реальністю?

Пояснення щодо цих питань надає адвокат Богдан Янків. LIGA.net з дозволу автора публікує конспект з його YouTube-каналу.

Чому заговорили про моніторинг дуже дорогих покупок 

Мінфін веде консультації стосовно того, щоб усі агрегатори, платформи та маркетплейси, які допомагають генерувати дохід для бізнесів, звітували в Податкову службу.

Фундаментом для того, щоб впровадити такі норми, є директива ЕС, яка називається DAC-7 (Зобов'язання щодо передавання відомостей про продаж. – Ред.).

В Європі вона почала діяти з 1 січня 2023 року. Згідно з цією директивою, всі цифрові платформи та маркетплейси, які працюють у ЄС, повинні збирати податкові відомості про своїх продавців, формувати цю інформацію в типову форму звіту та відправляти у податкову щороку.

Таким чином Amazon, Bookingcom, Airbnb, Etsy, Uber та інші сервіси рапортують про всі доходи продавців, які реалізують товари чи послуги на їхніх платформах.

Причому передається інформація про всі трансакції, які оплачують таким продавцям через онлайн-платформу. Далі вже банк рапортує в податкову про всі платежі, що отримує будь-який європеєць. Тож ухилитися від оподаткування в Європейському Союзі досить складно, бо і банк, і цифрова платформа підзвітні.

Ця практика однозначно прийде в Україну як частина фінансової прозорості, податкової ефективності. А також  тому, що це обов'язкова умова, щоб стати членом Європейського Союзу. Тобто все це в Україні лише питання часу.

Міністерство фінансів уже відзвітувало, що ведуться консультації з операторами таких цифрових платформ, узгоджуються позиції стосовно технічної можливості імплементації такого звітування.

І такі публічні комунікації від Міністерства фінансів – це чіткий сигнал того, що вже триває робота для введення податкового звіту цифрових платформ.

Як такий фінмоніторинг може вплинути на громадян і ФОПів

Під таке звітування підпадає дуже велика кількість сервісів, що працюють в Україні. Так, Glovo звітуватиме про доходи ресторанів. Rozetka та Prom.ua надаватимуть інформацію про доходи продавців товарів. Uber і Bolt будуть змушені розкрити доходи таксистів, фриланс-біржі — зобов'язані розкрити доходи фрилансерів. Навіть той самий OLX буде змушений інформувати про продаж товарів своїми продавцями.

Однозначно платформи будуть зацікавлені розкривати такі дані, оскільки за нерозкриття на них будуть покладені мультимільйонні штрафи. І їм простіше буде звітувати, ніж самим отримати гігантський штраф.

Уряд, найімовірніше, розраховує, що впровадження такої норми повторить успіх "Податку на Google". Нагадаю, його почали платити корпорації, навіть офіційно не зареєстровані в Україні, але які продають послуги українським споживачам. І цей податок додав 20% до вартості більшості онлайн-послуг.

Щойно закон для онлайн-платформ введуть, то навіть іноземні компанії почнуть звітувати в Україну про доходи українців за кордоном. Тобто це онлайн-фото, відео й аудіостоки зі США, фриланс-біржі та платформи, Amazon, Bookingcom, Airbnb, Etsy, інші – всі звітуватимуть про доходи українців за кордоном.

А ще працюватиме угода CRS (Загальний стандарт звітності. – Ред.), яка дозволить побачити інформацію про банківські рахунки українців за кордоном. Тож коли цифрові платформи почнуть передавати інформацію, то українська Податкова служба матиме ну дуже широкий пласт роботи щодо несплачених податків.

Зараз уже є приблизний прототип роботи механізму щодо надання такої інформації. Так, є звіт 4ДФ (це зібрана звітність, що містить розрахунки з ПДФО, ЄСВ і ВС для фізичних осіб-підприємців. – Ред.), згідно з якою податкові агенти звітують в податкову про виплачені доходи на користь ФОПів і фізичних осіб. Окрім того, є ст. 170.1.6 Податкового кодексу, що зобов'язує рієлторів подавати інформацію в податкову про укладені договори оренди чи договори купівлі-продажу нерухомості.

Звичайно, ці норми зараз далеко не завжди виконуються. Але нові норми, як-от запровадження обов'язкового звітування для цифрових платформ, найімовірніше, введуть правила ще більшого контролю, а також збільшать штрафи.

Насправді зараз Закон про фінансовий моніторинг працює тільки у 50% передбачених випадків, якщо не менше. Певні норми поки що просто ігноруються. Але рано чи пізно точно можуть запрацювати. Так, згідно зі статтею 6 цього закону, суб'єктами фінансового моніторингу є не тільки банки та фінансові організації. Також до таких належать аудитори, бухгалтери, адвокати, нотаріуси, податкові консультанти й навіть продавці ювелірних виробів.

Українці, які будують бізнес у Європі, вже добре відчули, що таке фінмоніторинг бухгалтера, коли їм просто цитують норми законів і в жодному випадку не радять оптимізацій.

Щобільше, в багатьох країнах ЄС компанії зобов'язані звітувати в податкову про коштовні покупки своїх клієнтів у них. Наприклад, в Іспанії діє норма, згідно з якою, якщо покупець купив у вас товар на суму понад 3000 євро – ви зобов'язані ідентифікувати цього покупця. Тобто взяти його паспортні дані та відзвітувати про таку покупку.

Не сумнівайтесь – у найближчі роки в нас будуть ці самі правила.