Партнерський проєкт Партнерський проєкт
Партнерський проєкт
Зміст:
  1. Українські компанії поки не замислюються про корпоративні пенсії 
  2. Чи дійсно пенсійні проєкти є обтяжливими для компаній?  
  3. Переваги корпоративної пенсійної програми – розрахунок 
  4. Впровадивши таку корпоративну пенсійну програму компанія скоротить свої видатки на оплату праці на 4%  
  5. Чи набудуть корпоративні пенсійні програми в Україні такої ж популярності, як в Німеччині? 

В Україні все більше говорять про необхідність накопичувати на пенсію. Урядовці застерігають, що забезпечене життя у 60+ чекає лише на тих, хто завчасно подбає про свій пенсійний капітал.  

Проте українці продовжують жити одним днем – за даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, накопичувальні пенсійні рахунки мають сьогодні лише 889,7 тисяч осіб – а це щонайбільше 5% від економічно активного населення.  

Подбати про пенсійне забезпечення своїх працівників могли б роботодавці, запровадивши корпоративні пенсійні програми, – адже державою передбачені податкові пільги як для працівників, так і для підприємства у разі сплати пенсійних внесків на користь працівників.  

Реалізувати таку програму можна уклавши договір корпоративного пенсійного забезпечення із будь-яким відкритим недержавним пенсійним фондом (НПФ), яких в Україні понад 50.  

НПФ інвестуватиме внески, які надходитимуть на пенсійні рахунки працівників, у прибуткові активи, примножуючи заощадження, а після досягнення працівником віку, що надає право на виплати (від 50 років) – забезпечить здійснення пенсійних виплат. 

Українські компанії поки не замислюються про корпоративні пенсії 

За інформацією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку пенсійні програми для працівників мають лише 6800 українських компаній – це мізерні 0,14%  від загальної кількості середніх та великих роботодавців. 

Тим часом у Німеччині, яка за даними ООН має один з найвищих рівнів забезпечення пенсіонерів, понад 60% населення, що працює, є учасниками корпоративних пенсійних програм. Ця практика ще на початку XX сторіччя поширилася серед великих корпорацій та державних підприємств  – передусім як спосіб забезпечити лояльність працівників до роботодавця. Початково компанії брали на себе пряме зобов’язання виплачувати пенсії працівникам, але право на пенсію втрачалося у разі зміни роботи. Надалі це трансформувалося у систему накопичення на пенсію за посередництва роботодавця, у якій внески сплачують і працівники, і роботодавці. 

З 2002 року наявність корпоративної пенсійної програми, яка би давала можливість працівникам автоматично відраховувати частину заробітної плати на пенсійне накопичення, стала обов’язковою для німецьких підприємств. Основну частину внеску зазвичай сплачує працівник, однак роботодавець зобов’язаний додавати щонайменше 15% до цього внеску від себе. І працівники, і роботодавці отримують податкові пільги від держави, щоб пенсійна програма не створювала надмірного навантаження на фонд оплати праці. 

LIGA.net звернулася до сімох великих компаній у сферах промисловості, ритейлу та ІТ з питанням, чи використовують вони такий механізм. У п’ятьох із них сказали, що ця тема є нецікавою, пославшись на відсутність запиту з боку співробітників. Топменеджмент однієї компанії розглядав свого часу можливість підключення своїх співробітників до корпоративної пенсійної програми, однак з різних причин відмовився від такої ідеї. Зрештою, компанію, в якій співробітники накопичують в рамках корпоративної пенсійної схеми, ми все ж знайшли, але про це пізніше. 

Кадровики не тільки не бачать запиту співробітників, а й побоюються, що фінансування таких програм дорого коштуватиме роботодавцям.  

"Корпоративні накопичувальні пенсійні рахунки в якості залучення та утримання професійних кадрів є дуже обтяжливим фінансовим інструментом для компанії і, на нашу думку, не актуальним на сьогоднішній день", – каже Сергій Опанасенко, керівник відділу добору ІТ-персоналу в компанії "Епіцентр К". 

Чи дійсно пенсійні проєкти є обтяжливими для компаній?  

Аналіз податкового законодавства показав, що наявні податкові пільги для українських працівників та роботодавців нічим не гірші від німецьких. 

Які саме податкові переваги пропонуються: 

  • вся сума пенсійних внесків зараховується на витрати підприємства, що зменшує базу оподаткування податком на прибуток; 

  • відсутність ЄСВ – відрахування на пенсійні внески не належать до фонду оплати праці підприємства та не є базою для нарахування єдиного соціального внеску (Податковий кодекс України, ст. 141.6.2);

  • пільга щодо нарахування ПДФО та військового збору – внески за накопичувальним пенсійним страхуванням на користь працівника не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб (18%) та військовим збором (1,5%) за умови, що їхній розмір не перевищує 30% від нарахованої заробітної плати працівника (Податковий кодекс України, ст. 164.2.16). 

Переваги корпоративної пенсійної програми – розрахунок 

Розглянемо, як ці пільги могли би працювати, якби українське підприємство впровадило корпоративну пенсійну програму за принципом доплати до внесків співробітників у НПФ. 

Припустімо, в компанії ухвалено рішення доплачувати 20%, але не більше 100 гривень, до пенсійних внесків співробітників, які погодилися віддавати 500 гривень із щомісячної заробітної плати на рахунок в НПФ. 

Вхідні дані для розрахунків: 

  • кількість співробітників компанії – 50,

  • середня нарахована заробітна плата у компанії – 10 000 грн,

  • внесок співробітника в НПФ від нарахованої заробітної плати – 500 грн (водночас виплата "на руки" зменшиться лише на 402,5 грн),

  • внесок компанії 20% – 100 грн,

  • загальний внесок на пенсійний рахунок співробітника – 600 грн.

Отримуємо ось такий розрахунок витрат по фонду оплати праці за рік:

Витрати, грн 

 

Без пенсійної програми 

Запроваджено корпоративну пенсійну програму 

Фонд оплати праці 

8 490 000 

8 065 500 

Нараховано працівникам 

6 000 000 

5 700 000 

ЄСВ (22%) 

1 320 000 

1 254 000 

ПДФО (18%) 

1 080 000 

1 026 000 

Військовий збір (1,5%) 

90 000 

85 500 

Внески за корпоративною пенсійною програмою (20% від внесків працівників) 

 

60 000 

Податкова пільга коштом зменшення бази для сплати податку на прибуток (20% від витрат на внески) 

 

12 000 

Загалом видатки на оплату праці 

8 490 000 

8 113 500 

Економія видатків на оплату праці, % 

4%