Шахраї активізувалися: торік в українців з карток видурили 833 млн гривень
Ілюстративне фото: depositphotos.com

Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими завдано збитків, протягом 2023 року зросла на чверть та становила 272 000 операцій. Середня сума зросла на 39% до 3 065 гривень, повідомляє пресслужба НБУ.

Сума збитків від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік становила 833 млн гривень. Це на 73% більше, ніж у 2022 році.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

За даними НБУ кількість активних карток за 2023 рік зросла на 13%.

Починаючи з 2023 року, дані щодо збитків подають не тільки банківські установи, а й оператори поштового зв’язку та небанківські фінансові установи, що отримали право на здійснення емісії та/або еквайрингу електронних платіжних засобів. Частка збитків у таких установ у загальній сумі збитків від незаконних дій за 2023 рік становила 0,4%, за кількістю випадків – 0,2%.

За даними НБУ, сума операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, за 2023 рік становила 6 трлн 141 млрд гривень. З них в Україні здійснено 90,4% операцій.

Загалом в Україні та за кордоном здійснено безготівкових операцій на 3 трлн 980 млрд гривень. Частка безготівкових операцій досягла 65%. За довоєнний 2021 рік цей показник становив 61%.

Середня сума однієї операції в Україні у 2023 році:

  • у торговельній мережі – 325 гривень (у довоєнному 2021 році – 238 гривень),
  • із переказу з картки на картку – 1 972 гривень (1 512 гривень),
  • з оплати товарів та послуг у мережі Інтернет – 490 гривень (395 гривень).

Переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами, а саме 80% суми всіх збитків у 2023 році припало на соціальну інженерію (у 2022 році цей показник був 53%).

Відповідно до наданої учасниками платіжного ринку інформації, поширеними сценаріями соціальної інженерії, що призвели до фінансових втрат клієнтами, у 2023 році стали такі:

- розсилання шахраями фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів – клієнти переходять за посиланням та зазначають вразливі дані, за допомогою яких шахраї привласнюють їхні кошти;
- виготовлення дубліката SIM-карти, зокрема електронної SIM-карти, фінансового номера телефону клієнта внаслідок виманювання кодів доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку. Надалі за допомогою фінансового номера зловмисники здійснюють шахрайські дії для отримання доступу до мобільного банкінгу з метою викрадення грошей з рахунків, придбання товарів або ж спроби взяти онлайн-кредити;
- дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Національного банку України або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо. Подібне розголошення даних клієнтів призводить до їхніх фінансових втрат;
- поширення повідомлень у месенджерах, соціальних мережах про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в інтернеті з метою спонукання клієнта до здійснення певних покупок, переказу коштів на користь шахраїв.

Як безпечно користуватися платіжними картками

В жодному разі не слід розголошувати реквізити платіжних карток (номер картки, термін дії, три цифри на звороті картки (CVV-код), логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу).

Також особливо небезпечним є розголошення одноразових паролів, що надсилаються в смс-повідомленні від надавача платіжних послуг та мобільних операторів зв’язку, персональних даних тощо.

Крім того, з метою посилення захисту персональних даних, Національний банк рекомендує громадянам пройти ідентифікацію в оператора мобільного зв’язку (тобто "підв'язати" SIM-карту до своїх ідентифікаційних даних) та не використовувати неперсоніфіковані SIM-карти як фінансовий номер телефону.