01.10.2019, 10:09

Есть ли жизнь после "сплита"?

Катерина Рожкова

первая замглавы Национального банка Украины

К какой модели регулирования финансового сектора движется Украина? (укр.)

Два тижні тому Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний закон про "спліт". Важливо розуміти, що його ухвалення – це не фінальна зупинка у напрямку до завершення реформи фінсектору.

У фізиці є важливий закон гідростатики. Це закон сполучених посудин. Він говорить про те, що в сполучених між собою посудинах рівень рідини однаковий. Насправді, десь така сама ситуація і з фінансовим ринком: банки продають страховки, страхові компанії страхують ризики під час кредитування, лізингові та факторингові компанії кредитують невеликий бізнес, "платіжники" забезпечують різного роду перекази там, де не вистачає "банківського" покриття, а фінкомпанії не лише кредитують населення, а й зі свого боку активно співпрацюють з банками, створюючи цікаві фінтек-продукти.

Все це робиться для охоплення бізнесу та більшого залучення клієнтів. Таке взаємопроникнення врешті-решт не може не залишати осторонь регуляторів цих ринків. Адже, встановлюючи певні вимоги до банків, і зовсім не встановлюючи їх до небанківських установ, ми ризикуємо, що в одній з посудин води стане більше. Головне, щоб потім в результаті не залило нас всіх…

Читайте по темі - Спліт в дії: крок до накопичувальних пенсій зроблений. Що далі?

Саме тому світові, і, насамперед, європейські центробанки, після кризи 2008 року почали переосмислювати свою роль і функції.

На той час у більшості країн працювала не завжди ефективна – секторальна модель регулювання, коли за банки відповідав один регулятор, за страховий сектор – інший, за фондовий ринок – ще інший. У таких умовах важко оперативно реагувати на системні ризики. Та і єдиного відповідального за фінансову стабільність фактично немає.

Згадайте ту ж іпотечну кризу в США, та й скажіть, хто конкретно з регуляторів не догледів? Саме тому від секторального підходу почали відмовлятися: до 2013 року частка країн у світі з такою моделлю скоротилась до 44%.

На противагу їй почала зростати частка країн з консолідованою моделлю нагляду (у світі - 34%, у Європі – 70% країн). Це коли функції з нагляду:

- або повністю концентруються у центральному банку ("мегарегулятор");
- або розподіляються між центральним банком та регулятором фондового ринку (модель Two Agency);
- або функціонально розподіляються між регулятором з нагляду і регулятором ринкової поведінки (модель Twin Peaks);
- або виокремлюються в окрему агенцію.

Нам знадобилося досить багато часу, щоб зрозуміти необхідність змін в підходах регулювання фінансового ринку. Лише у 2015 році Національний банк України, отримавши мандат на забезпечення фінансової стабільності, разом з іншими регуляторами розпочав дискусію про відхід від секторального нагляду. Як наслідок, у парламенті, в якості невідкладного, у 2015 році з’явився законопроект про "спліт", що дозволяє нам перейти до моделі Two Agency, розподіливши функції Нацкомфінпослуг між НБУ та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Але "український економічний тигр", очевидно, заблудився по дорозі десь роки на чотири. І лише у вересні 2019 року народні обранці підтримали таку довгоочікувану реформу небанківського фінсектору, ухваливши закон про "спліт".  

Отже, що буде далі? 

А далі Нацбанк стане регулятором страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових компаній. Всього – майже 2100 установ. Законом передбачено, що Нацкомфінпослуг передаватиме НБУ справи упродовж дев'яти місяців - до 30 червня 2020 року.

Що відбуватиметься в цей час? Регулятор отримає звітність, архіви, вивчить ці документи. Проведе конкурс, за яким наберуться люди як у нові структурні підрозділи, які будуть створені для регулювання небанківських фінустанов, так і в існуючі для їх посилення. Звісно, НБУ не буде створювати нового окремого ліцензування чи фінмоніторингу під небанківські установи – у цьому немає сенсу. Але посилювати ці департаменти спеціалістами з комісії звісно ж буде.

Що робитиме НБУ упродовж "перехідного" періоду?

Проводитиме аналіз ринку. Готуватиме секторальні "Білі книги" з пропозиціями регулювання, адже перша, яку презентували у жовтні 2018 року, описує загальні підходи до небанківських ринків загалом, але не занурюється у вузькі секторальні питання. Ми це теж вже неодноразово пояснювали ринку: перша "Біла книга" була створена, аби ринки зрозуміли нашу логіку і принципи. А подробиці будуть пізніше. І вони будуть обов’язково обговорюватися з ринком. Ми це говорили і повторюємо: жодних новацій без обговорення.

Подивіться на історію обговорення закону "Про валюту", який сьогодні бізнес вважає одним з головних досягнень за останні роки. Це рік постійних дискусій, діалогів, виправлень, доповнень та знову дискусій. Банки обговорили кожну літеру в законі та нормативних документах. Це – наш звичайний підхід, і ми будемо дотримуватися його й у розробці нового регулювання та законодавства для небанківських установ.

А нове законодавство буде?

Сьогодні НБУ виділило для себе декілька пріоритетів за цим напрямком:

- новий закон "Про фінансові послуги". Це має бути рамковий закон, який фактично стане парасолькою для небанківського ринку, запровадить принцип пропорційного нагляду і зменшить навантаження на бізнес;

- оновлення всіх галузевих законів, наприклад, як закон "Про страхування" та інші.

Нас вже зараз багато питають: які будуть вимоги до капіталу, до розкриття інформації, до резервів?

Насправді "спліт" – це технічний закон. Тож не потрібно шукати в ньому якісь нові норми регулювання, бо він суто про технічну передачу повноважень. Фактично там є порядок передачі справ і перелік нормативних актів, де назва Нацкомфінпослуг має бути замінена на НБУ або НКЦПФР. А вже всі нові регуляторні норми кожен з регуляторів – Нацбанк та Комісія з цінних паперів – мають розробляти вже після передачі справ.

Тому – всьому свій час.

Спочатку - спільна з ринком розробка всіх загальних, секторальних законів та регуляторних актів, а потім їхнє введення в дію. Але це не означає, що з 1 липня в силу вступлять всі норми і жодного "адаптаційного" періоду для ринку не буде.

Наша позиція дуже проста  –  для  адаптації з новими вимогами ми надамо час, необхідний ринку для того, аби привести свою діяльність відповідно до цих вимог. Кількість часу залежатиме від складності процесу: тобто, розкриття справжніх власників – це один термін, формування капіталу – інший термін. Усе в розумних межах.

Нагадаю, ми банкам три роки давали на приведення капіталу до норми. 2019-2020 роки – це просто технічний перехідний період, коли нічого в регулюванні не змінюватиметься. Наступні 12 місяців після цього, тобто 2020-2021 роки, ми назвали адаптаційним періодом – саме тоді впроваджуватимуться нові ліцензійні вимоги, вимоги до капіталу, резервів, вимоги до розкриття інформації та кваліфікаційні вимоги. Повне реформування небанківського сектору ми плануємо завершити за п’ять років – до 2025 року включно.

Щодо загальної логіки та принципів НБУ

Насправді, вони досить прості. Ті гравці, що несуть ризик кредитора, підпадають під загальний нагляд. Тобто ті, хто в тій чи іншій формі "бере гроші" для своєї діяльності у громадян. Йдеться про страховиків та кредитні спілки. Ті компанії, які не несуть ризик кредитора, а це всі інші – ломбарди, лізингові, факторингові,  фінкомпанії – не підпадають під пруденційний нагляд. Це означає, що регулюватиметься тільки їхня ринкова поведінка. Зокрема, з точки зору захисту прав споживачів фінансових послуг.

Ми виступаємо за пропорційний ризик-орієнтований підхід в регулюванні. Головне, що нас цікавить – прозорість структури власності, дотримання законодавства про фінансовий моніторинг та достатність капіталу. Досить прості вимоги, які будь-яка компанія, що збирається реально працювати на ринку, а не виводити з нього чиїсь гроші, сама зацікавлена виконувати. 

На який нам результат варто розраховувати?

Кожного разу, читаючи у пресі про якісь "чорні списки" страхових чи фінансових компаній, не втомлююсь повторювати: жодної "цільової" кількості компаній немає. Ми будемо щасливі, якщо всі компанії, що працюють сьогодні на ринку, виконуватимуть нові вимоги.

А пріоритетом Нацбанку є побудова до 2025 року потужного та конкурентного фінансового сектору, який буде підтримувати нашу економіку та забезпечувати якісними послугами населення та бізнес. Адже, гра у одній команді завжди дає кращий результат.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Теги: спліт
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ