Аппетит и закон. Как Коломойский бьется в суде за ПриватБанк

Заяви одного з екс-акціонерів ПриватБанку Ігоря Коломойского про компенсацію за втрату банку існують не лише у медійному просторі. Окружний адміністративний суд Києва розглядає справу за позовом Коломойського до Нацбанку, Фонду гарантування вкладів, Кабміну, Нацкомісії з цінних паперів про націоналізацію найбільшого банку країни. 

Серед позовних вимог позивач, зокрема, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення НБУ про віднесення ПриватБанку до категорії неплатоспроможних, рішення про затвердження пропозиції НБУ про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також Рішення ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації у банку та делегування повноважень тимчасового адміністратора відповідного банку.

Тобто йдеться про оскарження усього процесу націоналізації.

Які наслідки матиме позитивне для Коломойського рішення суду? Чи поверне він "свої" $2 млрд?

Про намір Коломойського повернути $2 млрд відомо лише з відкритих джерел. Однак, що це за сума, яка її структура і чому саме такий обсяг компенсації задовольнить олігарха, вірогідно, відомо тільки самому Ігорю Валерійовичу.

Чинне профільне законодавство (ЗУ "Про банки та банківську діяльність" та "Про гарантування вкладів фізичних осіб"), що регулює питання віднесення банку до категорії неплатоспроможних та фінансового оздоровлення банків, не передбачає механізму їх повернення (реституції) у попередній стан. Навіть за умови скасування у судовому порядку актів, що стосуються неплатоспроможності банку.

Відсутність такого механізму створює патову ситуацію, зокрема для банків та їх вкладників. Однак, у випадку з ПриватБанком ситуація є ще більш складною оскільки банк залишається працювати на ринку та успішно здійснює банківську діяльність.

З іншого боку, Фонд гарантування вкладів, який упродовж трьох днів після визнання Привату неплатоспроможним здійснював управління банков, був зобов’язаний забезпечити збереження активів та усієї документації фінустанови. Формально, колишні власники можуть використати цей пункт як зачіпку для того, щоб на практиці розраховувати на повернення своїх активів. Якщо вони звісно були, але це вже окреме питання.

Проте, це не означає, що Коломойський може говорити про автоматичне відшкодування. Швидше за все, юристам екс-бенефіціарів доведеться відстоювати повернення активів у судовому порядку, оскільки упродовж діяльності державного ПриватБанку відбувалися правочини, що істотно вплинули безпосередньо на його активи.

Також варто врахувати, що у 2016 році НБУ з метою підтримки ліквідності надав Привату кредит рефінансування на 15 млрд гривень. Тому, старим-новим власникам доведеться додатково з’ясовувати відносини з НБУ у контексті цього боргу, адже держава, вірогідно, захоче повернути кошти (близько $5 млрд), які вона інвестувала у неплатоспроможний банк. 

Окружний адміністративний суд міста Києва вже розглядав аналогічну справу про визнання рішення щодо віднесення ПриватБанку до категорії неплатоспроможних. 12 грудня 2018 року суд дійшов висновку, що рішення НБУ було прийнято з дотриманням норм чинного законодавства.

Якими будуть аргументи позивача та суду цього разу, побачимо у судовому рішенні. Залишається сподіватись, що воно буде законним, обґрунтованим та прийнятим з урахуванням балансу всіх інтересів.