"Міна уповільненої дії". Україна хотіла б вийти з ВВП-варантів

Міністерство фінансів хотіло б позбутися державних деривативів, прив'язаних до темпів зростання ВВП (так званих ВВП-варантів). Про це сказав міністр Сергій Марченко в інтерв'ю РБК-Україна.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

"Нам би дуже цього хотілось. Бо це фактично міна уповільненої дії... Ми частково зменшили ризики від цього інструменту в 2022 році, але цього недостатньо. Тому ми зараз розробляємо наші наступні кроки, в тому числі на базі інформації, яку ми отримуємо з ринку", – сказав він.

ВВП-варанти мають умовний загальний номінал $3,2 млрд, але не мають конкретної номінальної вартості на дату погашення. Платежі за варантами залежать від темпу приросту реального ВВП України з 2019 року до 2039 року.

Виплати (якщо такі є) здійснюються щорічно з лагом у два календарні роки.

"Ріст ВВП у 2023 році на 5,3% призводить до суттєвих виплат за ВВП-варантами вже у 2025 році. Хоча завдяки тому, що ми передбачили це і домовились з інвесторами у 2022 році, ці виплати будуть вдвічі меншими у 2025 році: 0,5% від ВВП замість 1%. Будь-який ріст ВВП України понад 3% на рік означатиме виплати власникам варантів. І ця історія триватиме до 2041 року, якщо нічого не робити", – сказав Марченко.

У серпні 2022 року Україна успішно перепрофілювала ВВП-варанти у контексті операції з управління державним боргом.

Платіж 2023 року, прив'язаний до темпів зростання 2021 року, відтермінували до 1 серпня 2024 року з нарахуванням доходу за ставкою 7,75%. Обмеження платежу 2025 року, прив'язане до темпів зростання у 2023 році, було знижено з 1% від ВВП до 0,5% від ВВП. Кінцеву дату погашення було перенесено з 2040 року на 2041 рік.

Звідки взялися ВВП-варанти

У 2015-2019 роках Україні потрібно було погасити близько $15 млрд за зобов'язаннями минулих років. Грошей не вистачало. Кабінет міністрів Арсенія Яценюка та Мінфін, який очолювала Наталія Яресько, пішли на переговори з власниками боргу.

Дискусії йшли складно, але влітку 2015 сторони зійшлися на такому варіанті: кредитори списали 20% боргу (близько $3,7 млрд) і дали Мінфіну відстрочення на чотири роки. Натомість вони отримали облігації з вищою ставкою (7,75% замість 7,22%, але на меншу суму) та бонус – ВВП-варанти на $3,2 млрд, за якими Україна зобов'язалася протягом 20 років віддавати їм відсоток від економічного зростання.

Формула варантів досить складна: за темпів від 3% до 4% країна віддає 15% від кожного відсотка приросту ВВП на понад 3%, якщо зростання прискорюється до 4% і вище – по 40% кожного додаткового відсотка. Виплати здійснюються у доларовому еквіваленті (тобто залежать від курсу, оскільки обсяг ВВП обчислюється у гривнях).

Угода активувалася з 2019 року, а перші виплати були здійснені у 2021 році.

• У 2024 році Україна почала нові переговори про реструктуризацію державного боргу. 22 липня Міністерство фінансів повідомило, що комітет кредиторів погодився списати 37% від поточної суми боргу за 13 серіями суверенних єврооблігацій і перенести погашення з 2024-2035 років на 2029-2036 роки.

Читайте також: Як змінився держборг України за два роки: відсотки впали, строковість зросла