Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються

Європейські лідери загалом погодились з ідеєю використати заморожені в ЄС російські активи для надання Україні кредиту на 140 млрд євро, але низка країн наголошує на можливих ризиках. Про це пише Reuters.

Бельгія, Франція та Люксембург наголошують на юридичних проблемах, які можуть виникнути внаслідок цього рішення.

Згідно із міжнародним правом, суверенні активи не можуть бути конфісковані, тому виділяючи кредит із заморожених активів РФ, ЄС має знайти спосіб задовольнити претензії Москви на них.

Бельгія, де розміщена більшість активів, вимагає гарантій, що не залишиться сам на сам із Росією, якщо їх доведеться повернути. Франція та Люксембург підтримують цю думку.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла врахувати ці занепокоєння. За її словами, ризик має бути розподілений ширше, ніж на одну країну.

Остаточне рішення планують обговорити на саміті 23–24 жовтня, щоб вирішити усі юридичні питання.

За пропозицією Єврокомісії, гроші з прибутків від заморожених російських цінних паперів могли б піти на підтримку України у 2026–2027 роках. Повернути кредит Київ мав би лише тоді, коли Росія виплатить репарації за завдані війною збитки.

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що "рішуче підтримує ідею". Схожі позиції озвучили Швеція та Нідерланди.

Гроші кредиту Україна зможе використати як на закупівлю зброї, так і на підтримку економіки. Водночас постає питання, у яких країнах купуватимуть озброєння. Франція вже заявила, що хотіла б бачити замовлення не лише у США, а й у Європі.

• Ідею "репараційної позики", яка базується на грошових залишках російських активів, заморожених на Заході після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, висунули 10 вересня.
• Пізніше стало відомо, що розмір допомоги вимірюватиметься десятками мільярдів євро – ймовірно, до 140 млрд євро.
• Цей механізм фінансової допомоги Україні з боку ЄС передбачатиме надання грошей траншами та під виконання певних умов